Понад одинадцять століть тому східні слов'яни створили свою першу державу. Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури називають її Руссю, або Руською землею, вчені-історики - Київською, або Давньою Руссю
Вона належала до найбільших, найкультурніших, найрозвиненіших економічно й політично держав середньовіччя. На величезному обширі від Чорного до Білого морів, від Карпатських гір до Волги жили русичі. Вони вирощували хліб і розводили худобу, мали розвинені ремесла й промисли, а руські купці були відомі на торгах Багдада і Константинополя, Кракова й Буди Великого Бултара й Ітилю. Могутньою, високорозвинутою й цілісною була матеріальна й духовна культура Київської Русі. Її народ зводив величні кам'яні храми й ошатні дерев'яні житла, створював могутні фортифікаційні споруди свoїх великих і малих міст, будував на тисячі верст захисні вали проти кочовиків. На весь світ славилися вироби давньоруських майстрів. У Києві, а далі в Новгороді та інших містах Русі складалися літописи, в яких описувалось славне минуле й аналізувалося сучасне життя. Давньоруський народ творив свою усну історію у вигляді переказів і легенд, дружинних пісень і билин, інших фольклорних пам'яток. Київська Русь багато важила в політичному житті Європи і Близького Сходу. З нею змушені були рахуватися візантійські імператори й хозарські хагани. Протягом пів тисячоліття Давньоруська держава затуляла собою європейський світ і Візантію від кочовиків. Київська Русь зробила величезний внесок до світової історії ІХ-ХІІІ ст., тому інтерес до неї не вщухає серед учених сучасного світу.
Джерелами відтворення історії Київської Русі є писемні й речові (археологічні) пам'ятки. Головними писемними джерелами є літописи: "Повість временних літ", Київський, Галицько-Волинський, Новгородські, Суздальський, Московський, Никонівський та ін. Чимало цінного додають і інші писемні пам'ятки - кодекси й записи норм права, князівські земельні грамоти, тощо.
Объяснение:
Орбула́кская би́тва — сражение в ходе казахско-джунгарской войны, в котором казахи во главе с Жангир-ханом[7] и Жалантос-батыром[8] в 1643 году одержали победу над армией Эрдэни-Батура. В 1993 году на месте Орбулакской битвы был установлен памятный монумент[9].
Орбулакская битва
Основной конфликт: Казахско-джунгарская война
Дата:
1643
Место;
Ущелье реки Орбулак Джунгарского Алатау
Итог;
Победа казахских войск
Противники:
Казахское ханство
Бухарское ханство
Джунгарское ханство
Командующие:
Жангир-хан
Карасай батыр
Агынтай батыр
Жалантос Бахадур
Эрдэни-Батур
Очирту-Цецен-хан
Аблай-тайша
Силы сторон:
600 воинов (Казахское ханство)
20000 воинов Казахское войско во главе с Жалантос батыром)
50000 воинов
Потери:
Около
10000
Значение :
Планы джунгар по захвату Семиречья оказались сорванными. Было выиграно время для подготовки казахов к дальнейшему наступлению джунгар в этот регион. Жангир-султан продемонстрировал эффективность новой боевой тактики залповой стрельбы из ружей пешими стрелками. Для Центральной Азии это был революционный опыт применения огнестрельного оружия. Впервые получили успешный боевой опыт объединения представители трёх казахских жузов. Основной удар нанес Жалантос бахадур эмир Самарканда, главнокомандующий Младшего жуза.
