Як і раніше, скульптура розвивалася у двох взаємопов'язаних, але далеко не тотожних у духовних основах і основоположних мистецьких принципах, напрямах. В українській мистецькій культурі вона поширювалася насамперед у вигляді орнаментального декоративного різьблення; фігурна скульптура тут виступала хіба що спорадично, спроби ввести її у другій половині XVIII ст. до церковних інтер'єрів як на західноукраїнських землях, так і на Лівобережжі залишилися поодинокими епізодами. У мистецтві латинської традиції кругла скульптура, навпаки, домінувала однозначно, в середині XVIII ст. на короткий час навіть вийшовши на чільне місце в мистецькому житті. Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола. В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ РЕФОРМЫ ПЕТРА I - создание мануфактурной промышленности -осуществление в экономической промышленности гос. политики ( меркантилизм и протекционизм) - активное вмешательство гос-ва в торговую деятельность русского купечества
ГОСУДАРСТВЕННО-АДМИНИСТРАТИВНЫЕ РЕФОРМЫ - упразднение боярской думы 1704 - учреждение сената с законадательными функциями и контрольно-финансовыми функциями 1711 - замена старых управленческих органов - приказов , на новые - коллегии 1718-1721 - реформа местного управления - образование губерний 1708-10 - упразднение патриаршества и введение гос. управления Православной церковью посредством нового органа - Святейшего Синода во главе с обер-прокурором 1700, 1720 - создание карательных гос. органов тотального контроля за функционированием общества - фискалов и прокуратуры 1714 , 1722 - изменение системы престолонаследия 1722 - провозглашение Росиии империей 1721
ВОЕННЫЕ РЕФОРМЫ - введение рекрутской повинности - начало подготовки отечественных офицерских кадров - создание новых воинских уставов. вводится новая единообразная форма, ордена, медали, повышения в чине за воинские отличия - осуществляется перевооружение армии - создан военно-морской флот
социальные реформы - дворяне - - - > завершение процесса формирования дворянского сословия введение обязательной службы для дворян - новое иеархическое деление внутри дворянского сословия на основе табеля рангов - учреждение майората
КРЕСТЬЯНЕ - сформировано новое сословие - гос. крестьяне - введение новой системы налогообложения подушной подати
ГОРОЖАНЕ - городская реформа 1699-1720 - приведение к единообразия соц. структуры города - введение западноевропейских соц.-городских институтов в русских городах
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
