Вот, основные научные открытия и достижения XIX века, в скобочках - фамилии.
1800 - Изобретение источника постоянного тока (А. Вольта)
1807 - Испытание первого парохода "Клермонт" в гавани Нью-Йорка (Р. Фултон)
1814 - Изобретение паровоза (Дж. Стефенсон)
1825 - Открытие в Англии первой железной дороги Стоктон - Дарлингтон
1826 - Изложение основ неэвклидовой геометрии (Н. И. Лобачевский)
1831 - Открытие электромагнитной индукции (М. Фарадей)
1844 - Ввод в эксплуатацию пишущего электромагнитного телеграфа (С. Морзе)
1851 - Изобретение швейной машинки с ножным приводом (И. М. Зингер)
1859 - Публикация книги "Происхождение видов путем естественного отбора, или Сохранение благоприятствуемых пород в борьбе за жизнь" (Ч. Дарвин)
1863 - Ввод в эксплуатацию первой линии подземной железной дороги в Лондоне
1864 - Изобретение нового выплавки стали (П. Мартен)
1865 - Открытие законов наследственности (Г. Мендель)
1869 - Открытие периодической системы элементов (Д. И. Менделеев)
1872 - Изобретение электрической лампы накаливания с вольфрамовой нитью (А. Н. Лодыгин)
1876 - Изобретение первого источника электрического освещения (П. Н. Яблочков)
1876 - Изобретение телефонного аппарата (А. Белл)
1877 - Изобретение фонографа (Т. Эдисон)
1878 - Изобретение трансформатора (П. Н. Яблочков)
1879 - Изобретение лампы накаливания с угольной нитью (Т. Эдисон)
1882 - Ввод в эксплуатацию первой электростанции (Т. Эдисон)
1886 - Изобретение автомобиля
1887 - Изобретение паровой турбины
1888 - Изобретение генератора трехфазного тока (М. И. Доливо-Добровольский)
1895 - Открытие рентгеновских лучей (В. К. Рентген)
1895 - Изобретение радио (А. С. Попов)
1895 - Изобретение кинематографа (братья Люмьер)
1896 - Открытие явления радиоактивности (А. Беккерель)
1896 - Изобретение двигателя внутреннего сгорания (Р. Дизель)
1897 - Получение патента на радио (Г. Маркони)
1897 - Открытие первой элементарной частицы - электрона (Дж. Томсон)
1897 - Разработка учения о высшей нервной деятельности (И. П. Павлов)
1899 - Открытие альфа- и бета-лучей (Э. Резерфорд)
1900 - Разработка квантовой теории (М. Планк)
Значний внесок у поширення гуманістичних ідей у Польщі зробив Філіп Каллімаха, який працював у Краківській академії. З Німеччини та Нідерландів, в основному через портовий Гданськ, на польські землі поширився вплив Реформації. Добру пам'ять у суспільстві залишила діяльність відомого німецького гуманіста Конрада Цельтиса - вихователя дітей короля Казимира Ягеллончика.
Після нетривалого занепаду, у 1400 р. відновила свою діяльність Краківська академія, яка поступово перетворилася на справжній науковий, навчальний та культурний центр, де відбувалося формування багатьох поколінь польської інтелектуальної еліти. Свого часу з ініціативи короля Владислава II Ягелло та його дружини Ядвіги був заснований спеціальний фонд для до академії, яка згодом дістала назву Ягеллонського університету. Найбільше уваги в навчальних планах цього закладу приділялося вивченню природничих наук, насамперед - математики й астрономії. Студенти вивчали також географію, теологію, філософію, право, граматику, риторику, поетику тощо.
В академії зародилася польська правова школа. Один із її представників ректор академії Павел Владкович зажив слави своїм виступом на церковному соборі в Констанці, де він захищав Яна Гуса. В академії під наглядом видатних астрономів Марціна Круля і Войцеха з Брудзьоеа у 1491-1495 рр. навчався Миколай Копернік (1473-1543). Своїм трактатом "Про обертання небесних сфер" М. Коперник здійснив справжню революцію в астрономії, довівши що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. В академії було здійснено спробу розробити правила польської літературної мови, а Якуб Паркош написав перший трактат з орфографії. Інтерес до географії знайшов утілення у трактаті Мацея з Мехова "Про дві Сарматії". Хроніст Бернард Вановський намалював кілька великих карт Європи.
У Краківській академії розпочав свою творчу діяльність і Ян Длугош (1415-1480), наукова праця якого "Історія Польщі (Щорічники або хроніка славного Польського королівства)" вважається вершиною польської середньовічної історіографії. Автор використав документи, хроніки й свідчення безпосередніх учасників важливих подій, завдяки чому "Щорічники" й досі залишаються цінним джерелом при вивченні польської минувшини. Певного поширення набули історичні праці М. Бельського, М. Кромера, Л. Гурницького.
Важливу роль у розвитку освіти і культури відіграло виникнення друкарства. Перша в Польщі друкарня відкрилася 1474 р. у Кракові. Тут видавалася як релігійна, так і світська література, документи сейму, закони, у тому числі й польською мовою. Серед видань того періоду слід виокремити трактат "Меморіал про устрій Речі Посполитої" доктора права Яна Остророга (1436-1501) та працю Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572) "Про виправлення Речі Посполитої". Згадані вчені були видатними теоретиками державного права й виступали послідовними прихильниками централізації і зміцнення Польщі. Бурхливий розквіт переживала література, найвизначнішими представниками якої були фундатори польської літературної мови - Миколай Рей і Ян Кохановський.
Значного поширення набула бібліотечна справа. Так, велику бібліотеку мав король Сигізмунд II Август, збирачем і знавцем літератури був архієпископ Львівський Гжегож із Санока. У Познані, Кракові, Гданську, Торуні, Ракові у школах і гімназіях створюються перші бібліотеки. Стиль Ренесансу поступово поширився в польській архітектурі. Саме в цей період будуються такі архітектурні перлини, як Вавельський королівський замок у Кракові, Сигізмундова каплиця - усипальниця Сигізмунда І, каплиця родини великих магнатів Фірлеїв у Бейсце.
Розквіт скульптури пов'язаний з ім'ям видатного майстра Віта Ствоша, який у 1477-1489 рр. створив справжній шедевр - дерев'яний різьблений вівтар у Маріацькому костьолі у Кракові. Відомим є також його оздоблення гробниці Казимира Ягеллончика на Вавелі (1492 р.)
Духом Відродження пройняті живописні полотна "Різдво Марії" та "Благовіщення" з вівтаря Скорботної Богоматері у Краківському соборі тощо.
Объяснение:
