Выделите причины достижений и недостатков политики индустриализации в Казахстане в 20-30е г., внесите результаты в сравнительную таблицу (каждой категории не менее 2х примеров)​

Родовая община

Различают раннеродовую общину охотников, собирателей и рыболовов и  позднеродовую общину земледельцев (скотоводов). Они образованы группой сородичей и входящими в неё по браку выходцами из других общин.
 Для раннеродовой общины характерно комплексное рыболовецко-охотничье хозяйство с использованием лука и стрел, присваивающий тип хозяйства, коллективизм в производстве и потреблении, общее владение имуществом, уравнительное распределение продукта, естественное половозрастное разделение труда, господство загонной охоты с использованием гарпуна, рыболовных крючков, и выше упомянутого лука со стрелами, одомашнивание собаки, а также родство по материнской линии и дуальная экзогамия.
 Для позднеродовой общины характерно мотыжное земледелие, появление керамики, ткачества, изобретение колеса, паруса, саней, родовая собственность на землю, трудовое распределение продукта труда, переход к производящему хозяйству в результате неолитической революции, появление земледелия и скотоводства, сохранение материнской родовой семьи.

Соседская община

 Для собственно крестьянской соседской общины характерно формирование государств, прогрессивное развитие всех отраслей хозяйства, экономический дуализм, грабительские войны, ранние формы эксплуатации, использование рабского труда, имущественная и социальная дифференциация, родство по отцовской линии, институционализация власти.

Появі Генеральних штатів як особливого державного органу передували розширені збори королівської курії (консиліуми і т.д.), що мали місце ще в XII-XIII ст. Скликання Генеральних штатів королем Філіпом IV Красивим 1302 року (сама назва "Etats generaux" стало використовуватися пізніше - з 1484) мав під собою цілком конкретні історичні причини: невдала війна у Фландрії, серйозні економічні труднощі, суперечка короля з римським папою. Але створення загальнонаціонального станово-представницької установи було і проявом об'єктивної закономірності в розвитку монархічної держави у Франції.
Періодичність скликання Генеральних штатів не був встановлений. Це питання вирішував сам король залежно від обставин і політичних міркувань. Кожен скликання штатів був індивідуальним і визначався виключно розсудом короля. Вище духовенство (архієпископи, єпископи, абати), а також великі світські феодали за особисто. Генеральні штати перших скликань не мали виборних представників від дворянства. Пізніше затверджується практика, згідно з якою середнє і дрібне дворянство обирає своїх депутатів. Вибори проводилися також від церков, конвентів монастирів і міст (по 2 - 3 депутати). Але городяни і особливо легісти іноді обиралися і від станів духовенства і дворянства. Приблизно 1/7 частина Генеральних штатів становили юристи. Депутати від міст представляли їх патриціанських-бюргерську верхівку. Таким чином, Генеральні штати завжди були органом, що представляє заможні верстви французького суспільства.