Имя Карла Маркса теснейшим образом связано с Парижской коммуной. Маркс активно словом и делом борцам Коммуны «...как участник массовой борьбы, которую он переживал со всем свойственным ему пылом и страстью. сидя в изгнании в Лондоне...» 1
Маркс был и теоретиком Коммуны и практическим участников борьбы французского пролетариата. Он разъяснял и обосновывал пути пролетарской диктатуры, указывал тактические лозунги парижским рабочим в разные моменты развертывающихся событий и коммунарам практическими советами.
Маркс всегда особенно тщательно изучал историю Франции, так как здесь борьба пролетариата против буржуазии всегда приобретала особенно острую форму. Энгельс писал, что именно поэтому «...Маркс с особенной любовью не только изучал историю Франции, но и следил за ее текущей историей во всех деталях, собирая материал для использования его в будущем. События поэтому никогда не заставали его врасплох» 2.
Когда началась франко-прусская война, Маркс в манифесте Генерального совета (23 июля 1870 г.) дал ясную картину положения, указав, что война начата не французским народом, а империей, и что Бисмарк так же виноват в начавшейся войне, как и Наполеон III. Он призывал всех рабочих братски протянуть друг другу руки. Он предуказывал, что война неизбежно приведет к краху империи Луи Бонапарта.
Уже 8 августа 1870 г. в письме к Энгельсу Маркс предвидел близость революции во Франции. Его озабочивала мысль, «будет ли она располагать средствами и вождями, чтобы оказать серьезное сопротивление пруссакам?» 3
Яким було українське село у 18 — першій половині 19 ст,?
Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й городи. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. Про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. У другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували Панас Мирний та Іван Нечуй-Левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури.
Цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми Домініка П’єра де ла Фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на Київщині. У службових поїздках Київщиною він не лише надавав медичну до а й занотовував почуте й побачене. Записи доповнював малюнками. Ось як де ла Фліз розповідає про побут українських селян: «Селянські житла (на Київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом ші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної
хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька стільців.
Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний,
зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються мальованим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева, відполіровані, вкриті лаком і також складені рядочком у шафі. Виделки їм майже невідомі...».
Объяснение:
