Василия Голицина не устраивало существование крепостного права, он считала, что это тормозит развитие общества.
Сделал: Частично реформировал армию, смягчил условия холопства за долги, отменил закапывание мужеубийц и смертную казнь за возмутительные слова.
Предполагал, чтобы дворянство ездило за границу и обучалось там военному искусству, хотел чтобы армия была из дворянского сословия, а не из крестьян, так как считал, что это не принесет пользу ни в войне (они воевать не умеют), ни в сельском хозяйстве (земли в военное время обрабатывать никто не будет). Планировал освободить крестьян, предоставив им обрабатываемые ими земли, но с условием выплаты в пользу государства ежегодных податей, а также по плану Голицына операция выкупа крепостного труда и надельной земли крестьян совершалась посредством замены капитальной выкупной суммы непрерывным доходом служилых землевладельцев, получаемым от казны в виде возвышенного жалованья за службу.
Объяснение:
Завоювання Римської імперії в V ст. варварами призвели до занепаду міської античної культури. Варвари (від грец. barbaroi – іноземці) зруйновували міста, знищували пам’ятки античного мистецтва й бібліотеки, стали причиною розірвання торговельних й політичних зв’язків. Відбулося повернення до натурального господарства.
Християнство, яке впродовж трьох століть переслідувалося релігією, стало у 313 р. державною релігією і заповнило порожнечі в старих культурах, зруйнованих частою зміною імператорів. У V ст. воно стало останньою надією деморалізованих римлян.
Християнство виявилося ідеологією, придатною також і для завойовників, бо проголошувало божественість влади взагалі, а не конкретних її представників. Спочатку, правда, деякі варвари (вестготи й лангобарди) прийняли не той варіант християнства (аріанство), який став панівним у Західній Європі, але після VII ст. їх було силою повернуто до католицизму.
