Объяснение:
Зовнішня політика Павла Тетері:
Гетьман Правобер (1663—1665). До 1648 був писарем ґродського суду у Володимирі Волинському, 1649 — Переяславського полку, з 1653 р.- переяславський полковник. Був у складі укр посольства в Москві у березні 1654 для оформлення Переяславської угоди. проводив політику на відрив від Росії.
1663—1665 як гетьман Прав Укр брав участь у поході Яна Казимира на Лівобережжя, а потім допомагав полякам на чолі з Стефаном Чарнецьким і татарами боротися проти коз.-сель. повстань на Прав. 1665 ватажок повстанців В. Дрозденко розбив Тетерю під Брацлавом, і той змушений був зректися з гетьманства; захопивши військ. скарб, держ. архів і гетьманські клейноди, виїхав до Польщі, де перейшов на католицтво й дістав звання стольника полоцького та старости брацлавського, ніженського, чигиринського. Але незабаром у Тетері почалися спори й процеси за маєтки з пол. маґнатами. Пограбований єзуїтами у Варшаві і не діставши підтримки пол. уряду, Тетеря схилився на бік Туреччини, виїхав до Молдавії (Яси), а звідти до Адріянополя, де, мабуть, готував якусь антипол. акцію по боці Туреччини, але незабаром помер (у кінці 1670 або на початку 1671).
Объяснение:
Потому, что они знали то, что когда войско Батыя захватывает города: они сжигают полностью до тла, не оставляя ничего, красивых девушек уводили в плен и насильно выдавали замуж либо к хану, либо его родственникам, некрасивых же отдавали на потеху и развращение войску либо вообще их убивали, мужчин убивали, детей забирали в рабство, стариков убивали. И наши предки знали обо всем этом и пытались не допустить этого, но всё же Батый разнес наши города. Почему? Наши князья не хотели друг другу в это время, к примеру Рязань, князья не собирались высылать свои войска на подмогу этому городу и таким образом Батый взял наши города.
