Мое отношение к “перестройке» положительное, даже несмотря на то, что она была проведена не так как планировалось и принесла много трагедий. Но вместе с тем, «перестройка» кажется мне очевидной мерой решения существующих тогда экономических и политических проблем. И возможно провал «перестройки» был связан с тем,что эти реформы были проведены слишком поздно, они требовалисьна 15-20 лет раньше.
Да, «перестройка» была неудачной, но реформирования никакого не было больше 20 лет, время требовало плюрализма и гражданских свобод, гражданская инициатива гасилась. Из-за того, что легкая промышленность всегда забывалась, а финансирование получала только тяжелая промышленность, в стране был затяжной дефицит товаров + «Холодная война» и введение войск в Афганистан – в итоге, все деньги спущены на войну. «Лечить» систему было слишком сложно. Единственное, что это нужно было делать постепенно.
Реформы Горбачева привели к распаду СССР, наверное, потому что регионы и до этого хотели больше независимости, только их желание теперь не подавлялось военным вторжением. Плюс, страна была слишком большой и для модернизации лучше было отказаться от лишнего груза в виде очень больших территорий. Плюс, гражданская инициатива теперь только поощрялась. Все давно вело к распаду.
Відповідь:
Криза Римської республіки відноситься до тривалого періоду політичної нестабільності та соціальних заворушень, що завершилися знищенням Римської республіки та її перетворення у Римську імперію, приблизно з 134 р. до н. е. до 44 р. н. е.
Точні дати кризи невідомі, оскільки Рим коливався між нормальним соціально-економічним станом та кризою протягом багатьох десятиліть[1].
Подібним чином, причини і атрибути кризи змінювалися протягом десятиліть, і включали в себе поширення рабства, розбою, внутрішні і зовнішні війни, земельну реформу, винахід болісних нових покарань[2], розширення римського громадянства та зміну складу римської армії[3].
Сучасні вчені також не можуть дійти єдиного висновку щодо природи кризи. Традиційно розширення громадянства (з усіма його правами, привілеями та обов'язками) було негативно оцінено Саллустом, оскільки це спричинило внутрішній розбрат, виникнення суперечок з італійськими союзниками Риму, рабські повстання та бунти. Однак інші вчені стверджували, що, оскільки республіка означає res publica — справа людей (тобто основною цінністю для держави є людина і соціум) — бідних та безправних громадян не можна звинувачувати в тому, що вони намагаються задовольнити свої законні скарги[4].
