Золотая Орда по сути своей являлась государством кочевым, а таким государствам не свойственна долговечность: кочевые государства легко растут и легко распадаются на части. Сама будучи продуктом распада империи Чингисхана, Золотая Орда со временем претерпела новый распад. Вражда с соперничающей ордой Хулагу (или Ильханатом), также осколком империи Чингисхана, ослабила Золотую Орду, не ее долговечности и нарастающая со временем освободительная борьба русских княжеств. Поэтому в XV веке Золотую Орду ждал распад.
Первыми отделились от Золотой Орды Сибирское и Узбекское ханства, затем - Ногайская орда. Решающим же кризисом стало возникновение Казанского, Крымского и Казахского ханств, после чего Золотая Орда прекратила своё существование, уступив место преемнице - Большой Орде.
Большая Орда первое время сохраняла господство над Русью, но в 1480 году безуспешная попытка Ахмата принудить Московскую Русь к выплате дани (вошедшая в историю как Стояние на Угре) привела к обретению Московским государством независимости. Лишившись окончательно источника богатств, Большая Орда не могла больше удерживать первенство среди новых ордынских государств, и вскоре хан Ахмат был убит ногайцами и сибирскими татарами, а при его детях наступил окончательный распад Большой Орды.
Распад Золотой Орды привел к ряду важных исторических последствий, в первую очередь - для Московской Руси, или зарождающегося Российского государства. Золотой Орде как монолитному образованию раздробленная Русь противостоять не могла ни при каких обстоятельствах. Но объединенная Русь не только легко преодолела иго Большой Орды, но и вскоре (при Иване Грозном) завоевала и покорила значительную часть образовавшихся при её распаде государств. Оставшиеся, такие, как Крымское ханство, Ногайская орда и Казахстан, были постепенно присоединены к России в последовавшие столетия.
Объяснение:
Объяснение:
Вироби індійського художнього ремесла були широко відомими і в європейських країнах. Торгові шляхи пролягали в той час через Візантію, купці якої аж до початку 15 століття казково збагачувались на перепродажу індійських ремісничих виробів.
В індійському художньому ремеслі, яке ввібрало у себе високий смак, досвід і традиції тисячоліть, дивує різноманітність матеріалів, що піддалися художній обробці. Це - насамперед одяг, тканини, орнаментовані методами фарбування і вишивки, килими, плетиво, металеві ювелірні вироби, кераміка і скло, вироби з дерева, слонової кості, каміння, рогу, черепашок.
Вторгнення європейців, колоніальне панування Англії призвело, зрештою, до спаду індійського ремесла. Відразу ж після звільнення від колоніального іга (1947) в Індії велику увагу було приділено відродженню всіх галузей художнього ремесла, цієї багатовікової «Індії».
Використана література
1. ”Всесвітня історія. Нові часи”
