Причини виникнення держави в Афінах. Афіни були центром Аттики, гористій області Стародавньої Греції, багатою на корисні копалини (сріблом, свинцем, глиною), сприятливими для розвитку ремесел, наявністю зручних заток і бухт (Пірей, Фалер, Муніхію), що сприяють розвитку торгівлі. Область була заселена ионийцами (так називався союз чотирьох племен), які займалися землеробством і садівництвом на малородючих землях долин, а на схилах гір пасли худобу. В XI-IX ст. до н.е. племена Аттики жили в умовах військової демократії. Населення Аттики і раніше поділялося на філи і фратрії. Але число повноправних членів роду, що мали наділи землі (клери), поступово зменшувалася через боргової кабали. Землі багатьох общинників переходили у власність родової знаті, яка експлуатувала рабів, грабувала сусідні племена і займалася морським розбоєм. Знедолені общинники поповнювали ряди наймитів (фетів), жебраків і волоцюг. При цьому родова знативолоділа кращими землями і зосередила в своїх руках управлінські функції. Багата верхівка родової знаті повністю контролювала діяльність патріархальних установ, нав'язувала їм свою волю. Вона підпорядкувала собі раду старійшин, який формувався тільки з представників знатних родів. Втратили реальну владу: басилевс (скіпетродержатель), тобто племінної цар, верховний воєначальник, головний жрець і суддя. Племінна сходка - народні збори - скликалася в основному для схвалення криком рішень ради старійшин. (Гомер в "Одіссеї" говорить, що народні збори за 20 років відсутності Одіссея не збиралося жодного разу.) Антагонізм інтересів народу і знаті особливо посилився після появи грошей. На рубежі VIII-VI ст. до н.е. родової лад в Аттиці поступився місцем класовому суспільству, на базі якого виникло держава. Виникнення Афінської держави стало наслідком розкладання родоплемінних відносин і переходу до територіальної організації населення. В основі цього процесу лежали суспільний поділ праці, виникнення приватної власності і поділ суспільства на класи. Для примирення антагонізму інтересів класів і засновується держава.
А.
После многочисленных войн ряд земледельцев вернулись с войны и обнищали. Это привело к скоплению бедноты и нищеты в Риме, а также ослаблению военного могущества Рима: в армию не брали неимущих. В результате Тиберий Гракх предложил ограничить пользование землей до 1000 югеров, а остатки безвозмездно раздать бедным гражданам, таким образом создать слой крепких землевладельцев.
Б.
Потому что когда Гай Гракх умер, богачам его закон не понравился и они потихоньку начали ставить всё на свои места. И потом всё вернулось на круги своя. Бедняки оставались без земель, а богачи скупали все земли, которые только были.
