Ливонская война (1558-1583)
Цели: получить выход к Балтийскому морю, создать условия для торговли с Европой
События
I период (1558-1563): взятие русскими войсками Нарвы, Юрьева и Дерпта
Взятие русскими войсками Полоцка (1563), распад Ливонского ордена.
II период (1563-1578): союз североевропейских государств за "Ливонское наследство" (Швеция, Литва, Дания, Польша)
Русский военачальник Андрей Курбский переходит на сторону короля Сигизмунда, передав ему русские военные планы.
Образование Речи Посполитой (1569 - путем объединения Литвы и Польши)
III период (1579-1583)
1579 - Захват Полоцка войсками Стефана Батория
Потеря Московским государство Великих Лук (1581)
Оборона Пскова (1581-1582)
1582 - перемирие с Польшей
1583 - перемирие с Швецией
Итоги:
Распад Ливонского Ордена
В результате Ям-Запальского мира с Польшей Россия уступает ей всю Ливонию и Полоцк
В результате Плюсского перемирия с Швецией Россия потеряла земли Прибалтики и выход в Балтийское море)
Після смерті Сигізмунда II Августа, останнього з династії Ягеллонів, польським королем обрали французького принца Генріха Валуа (1573–1574). Перед вступом на трон він заприсягcя не порушувати законів Речі Посполитої. Король був зобов'язаний кожні два роки скликати сейм, не міг без його згоди оголошувати війну, укладати мир, видавати закони, скликати ополчення. Відмова монарха від виконання своїх зобов'язань звільняла шляхту від покори йому. Таке посилення позицій шляхти мало наслідком введення в дію принципу «вільного вето» (заборони). Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», рішення не приймалось, навіть коли всі інші за нього проголосували. Почалися постійні зриви в роботі сейму. Нерідко траплялось, що депутати роз'їжджались по своїх маєтках, так нічого й не вирішивши. Саме тоді стали казати, що Польща тримається непорядком.
