Вот:
БОРЬБА КАЗАХСКОГО НАРОДА С ДЖУНГАРСКИМ НАШЕСТВИЕМ
В начале XVIII в. международные отношения в Центральной Азии обостряли агрессивные действия Джунгарского ханства. Наиболее значительное влияние на международные отношения в Центральной Азии в этот период оказывало джунгаро-казахское противоборство.
Наибольшая угроза для казахов в первой половине XVIII в. нависла со стороны Джунгарского ханства. Основная цель на¬шествий джунгарских правителей на территорию Казахского ханства заключалась в подчинении казахских степей своей власти, в захвате кочевий и пастбищ. В выгодное положение, по отношению к казахскому ополчению, джунгар ставило наличие у них артиллерии. Для войны с казахами джунгары покупали вооружение и пушки у русских оружейников.
В конце XVII - начале XVIII вв. хан Тауке направил глав¬ные усилия страны на отражение ойратских набегов, восстановил государственность и сохранил территориальную целостность Ка¬захского ханства. В первой четверти XVIII в. к объединению трех жузов казахов побудили вторжения джунгар. Летом 1710 г. с целью создания единого ополчения против джунгар, в районе Каракумов состоялся первый курултай трех казахских жузов. По решению курултая единое ополчение казахов против джунгар возглавил Богенбай батыр.
После смерти Тауке хана, из-за обособления трех жузов, внутреннее положение в Казахском ханстве становилось напря¬женным и противоречивым. Используя несогласованные действия казахов и свое военное превосходство, джунгарские войска в 1711-1717 гг. оккупировали часть Жетысу. В 1718 году близ Аягуза в трехдневном сражении с джунгарами из-за того, что казахские султаны действовали разрозненно, казахские ополчения потерпели поражение.
Відповідь:
Надіюсь до Пояснення:
Коли він ознайомився з азами анархізму, то це, напевно, відповідало його світогляду. Хлопці були жваві, одразу запропонували рішучі дії, на межі з терором. Напевно, це відповідало характеру молодого Нестора. У розпал першої російської революції 1905–1907 років відбулися перші експропріації. На жаль, ці «екси» інколи супроводжувалися вбивствами. Але хлопці не розкаювалися – вони вважали, що це політичний терор, що вони вбивали пособників режиму.
Як політик, Махно сформувався дещо пізніше, коли він потрапив під суд і його засудили до в’язниці
Як політик, Махно сформувався дещо пізніше, коли він потрапив під суд і його засудили до в’язниці. Він у тодішньому Олександрівську, Запоріжжі, відсидів декілька місяців, потім понад п’ять місяців – у Катеринославській в’язниці. Нарешті, потрапив до московської «Бутирки». Там відбувся його «університет», бо там він перезнайомився з непересічними представниками революційного табору: есери, більшовики, анархісти. Там Махно зійшовся зі своїм другом і соратником Петром Аршиновим, відомим анархістом. Почав багато читати художньої і політичної літератури.
Потім у своїх спогадах він не приховував, що це була школа його життя та університет, і саме там він розширив обрій знань і відточився як політик.
