ответ: Положительные изменения
Отрицательные изменения
- в советском союзе появляются кооперативы;
- развивается частное предпринимательство;
- провозглашается гласность;
- разрешается многопартийность;
- гражданам упрощают выезды за границы;
- прекращаются гонения на церковь;
- из тюрем выпускают диссидентов
-ликвидация политической системы;
- ликвидация монополии КПСС на власть;
- вывод Советских войск из Афганистана;
- прекращение холодной войны, прекращение гонки вооружения;
- включение страны в мировую экономику.
- дефицит товаров- пустые прилавки в магазинах;
- в стране происходит девальвация национальной валюты;
- в три раза вырастает внешний долг;
- сокращается золотой запас.
- Россия потеряла огромные, стратегически важные территории;
-Россия лишилась десятка миллионов своих соотечественников, утратила самые важные порты, и выходы к морю на Балтике, на Черном море и на Каспии.
- за пределами России оказалось свыше 20 млн. русских.
Объяснение:
Відповідь:
Слово "гайдамаки" походить від турецького "гайде", "гайдамак", що означало "гнати, турбувати, переслідувати". Спочатку гайдамаками українських повстанців назвала польська шляхта, а потім вони почали цим іменем називати себе самі.
Гайдамацький рух – це насамперед широкий соціальний рух селянства, спрямований проти гніту польських і українських феодалів. Але оскільки феодалами на Правобережжі були переважно польські або полонізовані українські шляхтичі, вони виступали носіями й національне-релігійного гніту. Тому класова боротьба селянства проти кріпосництва набирала тут національно-релігійне забарвлення. Разом з тим, гайдамаки боролися й за возз'єднання Правобережжя з Лівобережжям в єдине ціле.
Основною масою повстанців були кріпаки, селяни, яким загрожувало покріпачення, сільські наймити, а також міська біднота. Активними учасниками, а то й ватажками усіх загонів були запорізькі козаки. Крім українських селян, міщан, запорожців, у гайдамацьких загонах були й представники інших народів. Підтримувало гайдамак і нижче православне духівництво, незадоволене насадженням католицизму.
Перша згадка в історичних джерелах про гайдамак відноситься до 1715 р. Але найбільшого розмаху цей селянський рух досяг у 1734, 1750 і 1768 роках.
Так, у 1734 р. повстанський рух охопив Київщину, Брацлавщину, Поділля й поширився аж до Східної Галичини. На Брацлавщині, яка стала центром боротьби, гайдамацькі загони очолив старшина надвірних козаків князів Любомирських – Верлан.
Його півтора-тисячний загін став основною силою повстання. Крім Верлана діяло багато інших загонів – Чалого, Гриви, Медведя, Писаренка та ін.
Гайдамаки звільнили Вінницю, Броди, Жванець, Збараж та інші міста, обложили Кам'янець-Подільський. Царські війська, повертаючись з Польщі через Правобережну Україну, разом з польськими військами розгромили і розсіяли гайдамацькі загони. Але вони швидко організовувались знову й продовжували нападати на польську шляхту.
З цієї причини підкреслимо, що вже в 1750 р. численні гайдамацькі загони знову діяли по всій правобережній Україні. Повстанці розгромили багато панських маєтків, захопили ряд міст і містечок, у тому числі Вінницю, Умань, Чигирин, Радомишль, Фастів, Корсунь та ін.
Пояснення:
