Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям. А. Хочуть ... панове міщани львівські школи заснувати для навчання дітей християнських усіх станів, які мали вчитися Письма Святого грецького слов'янського, щоб не був їхній християнській рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купили друкарню, потрібну для дітей школи.
Б. Ось розповідь про те, звідки почалася і як було створено цю друкарню: Коли я оселився в славетні місті Львові, обходив я багато разів багатих і благородних у світі, прохаючи від них до це не раз, не двічі, а багато разів я робив... Знайшлися деякі невисоко священного чину, а також не здатні з мирян, що подали до Не думаю що робили це достатку.
В. Хортиця - місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький стародавній преславний герой, уславлений своїми воєнними звитяга ми, поставив колись фортецю. Середину цього міста оточує кам'яним муром та огорожею з дубів, щоб піднеслися, зміцнені природою та Богом. Унаслідок цього він міг протидіяти наступові кримського хана та сил усієї його орди.
​

Насправді ми мало що знаємо. Загалом можна розповісти якими вони інстурментами користувалися (наприклад разом з рало почали використовувати плуг (і аж до 18 століття той плуг не змінювався)), але про їхній б життя мало що відомо (бо б життя не інструмент, потрогати не можна) окрім того що воно було важке (що підтверджують рештки людей, що містять різні деформації)  .  Землеробство відбуваються на постійно оброблених землях (за винятком Полісся), а раніше було підсічне вогневе-землеробство (прийшов спалив траву і давай там сіяти садити декілька років, а потім на іншу землю переходи). Сівооборот трипільний, тобто сіяли озиму і ярину.

ответ:Руські купці торгували із країнами Центральної та Західної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить стабільними були торгові зв'язки із Німецькими князівствами.

Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдячувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри збирали данину від своїх підданих і вона не тільки задовольняла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.

Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зовнішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зовнішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духовними, культурними цінностями між сусідніми народами. В Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.

Объяснение: