Перестро́йка» — общее название реформ и новой идеологии советского партийного руководства, используемое для обозначения перемен в экономической и политической структуре СССР, инициированных генеральным секретарём ЦК КПСС М. С. Горбачёвым в 1985—1991 годах. Началом перестройки считают 1987 год, когда на январском пленуме ЦК КПСС перестройка была объявлена новым государственным курсом.
Целью реформ была всесторонняя «демократизация» сложившегося в СССР общественно-политического и экономического строя. Планы экономических реформ разрабатывались ещё в 1983—1984 годах по поручению генерального секретаря ЦК КПСС Ю. В. Андропова[1].
Впервые необходимость совершенствования существовавшей экономической системы — так называемого Ускорения — была провозглашена М. С. Горбачёвым на пленуме ЦК КПСС 23 апреля 1985 года[2]. Однако эти меры касались только экономики, носили в основном административный характер и не затрагивали существа «развитого социализма». Кардинальная же реформа всей системы, включая политические изменения, началась после пленума ЦК КПСС 27 января 1987 года. Перестройка была обозначена в качестве задачи и как необходимое «преодоление эпохи застоя и обновление всех сторон жизни страны».
Важную роль в разработке идей перестройки играли видные учёные-обществоведы: А. Яковлев (ИМЭМО), С. Шаталин (ЦЭМИ), Т.
Справді, жити поруч із надпотужними й амбітними Сполученими Штатами Америки очевидно доволі непросто навіть для такої миролюбної і розважливої країни, якою є Канада.
Объяснение:
Відносини зі Сполученими Штатами завжди були в центрі уваги керівництва Канади. Для Оттави вони набули особливого значення на початку ХХ століття, коли розпочався процес поступової переорієнтації товарних і фінансових потоків Канади з Великої Британії на Сполучені Штати. Так, уже наприкінці 1920-х 68% імпорту Канади надходило зі США, а до США спрямовувалося 46% канадського експорту. В ті ж роки розпочалося активне проникнення американського капіталу в канадську економіку. Однак при цьому відносини двох країн не завжди складаються безхмарно й комфортно.
Свого часу Канада була стурбована тим, що американський капітал захопив панівне становище в канадській металообробці, машинобудуванні, гірничо- та нафтовидобувній галузях. Реагуючи на ситуацію, Оттава на початку 1970-х навіть створила Агентство з питань іноземних інвестицій (Foreign Investment Review Agency, FIRA), головним завданням якого став нагляд за відповідністю національним інтересам придбання іноземними інвесторами важливих канадських підприємств. Це в свою чергу викликало стурбованість Сполучених Штатів, які з огляду на нафтову кризу 1973 року гостро відреагували на таку ініціативу канадської сторони.
Внаслідок Кубинської кризи 1962 року Америка раптом усвідомила, що потужна радянська ракетна техніка залишила її невразливість у минулому. Тому свого часу неабиякого розголосу набуло розміщення на території Канади американських ядерних ракет "Бомарк", які під тиском суспільних настроїв і в результаті підписання Оттавою Договору про нерозповсюдження ядерної зброї були виведені з території країни 1972 року.
У ті ж роки постійно перебувала в центрі уваги канадсько-американських відносин і впливала на всі аспекти двостороннього співробітництва тема В'єтнамської війни. Громадська думка Канади засуджувала так звану доктрину Ніксона і масовані бомбардування, що спричиняли значні втрати серед мирного населення. Все це серйозно ускладнювало двосторонні відносини - аж до своєрідного бойкоту посольства Канади у Вашингтоні американськими посадовцями. Лише участь канадських представників у Міжнародній комісії з питань контролю над ситуацією у В'єтнамі до вирівняти ситуацію.
Вочевидь, тут варто згадати, що під час виступу у вашингтонському Національному прес-клубі 1969 року тодішній прем'єр Канади П'єр Трюдо (батько нинішнього голови уряду країни), образно змальовуючи двосторонні відносини, зазначив, що жити поруч зі США - це однаково, що бути в ліжку зі слоном: не має значення, наскільки він дружелюбний і терплячий, кожен його рух відчувається дуже добре. До речі, це визначення й нині залишається актуальним і його часто цитують канадські дослідники.
