Джетыасарская культура (Джеты-асарская, от каз. Жетиасар — семь (много) крепостей) — археологическая культура раннего железного века и раннего средневековья начала I тыс. до н.э. — IX в н.э. Джетыасарские городища (более 50) расположены на древних протоках Сырдарьи — Эскидарьялык (Пракувандарья)[1] и расположенная южнее Кувандарьи[2]. Основная часть городищ расположена в полосе 45 — 90 км.[2] на левом берегу Сырдарьи, к югу от г. Кызылорды до г. Байконур в Кызылординской области Казахстана.
Объяснение:
Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства (1205—1245) — затяжна боротьба за владу в Галичині і на Волині після загибелі Романа Мстиславича за участю представників різних гілок династії Рюриковичів і соціальних верств Галицько-Волинського князівства при втручанні Угорщини та Польщі. Закінчилася приходом до влади Романовичів на Волині (1214), в Галичі (1229, остаточно 1238) і перемогою під Ярославом над останнім серйозним претендентом (1245).
В ході війни були ліквідовані удільні князівства Південно-Західної Русі, зокрема Луцьке і Белзьке які опинились під контролем Данила Романовича, князі отримували землі від центральної влади на правах васалів. Після смерті короля Данила (1264) 5 років існувало Холмське і близько 30 років — Володимирське та Луцьке князівства, після чого всі галицько-волинські землі знову опинилися під владою єдиного князя, Юрія Львовича.
Объяснение:
без слов
