Как поступали с местным населением Царская администрация?

​

Одним із проявів масовизації політики стало утворення політичних партій. Політичні партії того часу, зазвичай, базувалися на певній ідеології і виражали інтереси якоїсь соціальної групи, наприклад робітників, селян чи буржуазії.

. Юліан Бачинський першим серед діячів українського політичного життя проголосив необхідність здобуття незалежності України у брошурі «Україна irredenta».

З іншого боку імперського кордону, до Бачинського одізвався харківський адвокат, колишній член «Братства тарасівців», Микола Міхновський.Поєднати марксизм і націоналізм намагалася утворена у 1905 році Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) на чолі з письменником Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою. Вони орієнтувалися як на робітників, так і на селян. А для України вважали за необхідне досягти автономії.

У 1904 році утворюються дві ліберальні українські партії. Перша — Українська демократична партія (УДП) на чолі з ветераном українського руху та відомим меценатом Євгеном Чикаленком. Друга — Українська радикальна партія, на чолі з науковцями-гуманітаріями Сергієм Єфремовим та Борисом Грінченком. Під час революції ці дві політичні сили об'єдналися в Українську демократично-радикальну партію (УДРП) у 1905 році.

На українських землях розгорнули свою діяльність не лише українські політичні партії, а й загальноросійські. Найбільшою та найпопулярнішою партією в Російській імперії на початку ХХ століття були соціалісти-революціонери або скорочено есери. Секрет їхньої популярності полягав в орієнтації на потреби найчисельнішої та найбільш стражденної групи суспільства — селян.У 1900 році він пише брошуру «Самостійна Україна», у якій виголошує: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі».«Самостійна Україна» стала знаковою з кількох причин. Вона виконувала роль програмного документа першої політичної партії Наддніпрянщини — Революційної української партії (РУП), що утворилася у 1900 році. Також, у брошурі вперше на території Наддніпрянщини задекларували необхідність здобуття незалежності України як ціль. Відповідно, «Самостійна Україна» дала початок такій течії українського національного руху як самостійництво — тобто тих, хто виступав за повну самостійність України.Не всі тоді погоджувалися з такою радикальною позицією Міхновського. Більшість представників українського національного руху були автономістами — тобто вважали, що наразі реалістично боротися за часткову самостійність українських земель. Всередині партії почали утворюватися фракції (слово, що з латини означає «подрібнення»). РУП розкололася на три інші партії, кожна з яких звертала більше уваги на один з аспектів: націоналізм, лібералізм чи соціалізм.Міхновський створив власну партію — Українську народну партію (УНП) у 1902 році. Однак, його погляди не набули широкої популярності. А основновою партії лишалася нечисленна інтелігенція та військові.У 1904 році утворилася Українська соціал-демократична спілка (для простоти, можна просто «Спілка»). Вона була марксистською — відстоювала інтереси українських робітників, незалежно від національності. Через рік стала частиною більшої всеросійської партії.

При ярославе мудром феодальные отношения в киевской руси достигли значительного развития. под руководством я. м. был составлен свод права — правда. во время правления я. м. в киеве шло широкое строительство (софийский собор и др.); развернулась интенсивная работа по переводу византийских и других книг на церковно-славянский и языки. развивалось летописание. поставление первого митрополита илариона по инициативе ярослава мудрого укрепило международный престиж киевского государства. ярослав был связан родственными отношениями со многими европейскими правителями.только в 1019 г. ярославу удалось окончательно победить и стать киевским князем. ярослав прочно утвердился в киеве. но теперь предстояла еще борьба с младшим братом мстиславом, сидевшим в тмутаракани. новая усобица закончилась разделом киевского княжества. только после смерти бездетного мстислава в 1035 г. ярослав стал единоличным правителем огромного государства. большое значение имело завершение христианизации населения. уговорами и силой ярослав мудрый добился утверждения христианства. было завершено создание церковной иерархической организации. в 1037 г. константинопольский патриарх образовал киевскую метрополию, таким образом, киев стал церковным центром.  когда вокруг не осталось соперников, ярослав, что называется, поумнел и прослыл мудрым. таковым, кстати, ни современники, ни летописцы его не величали, а эпитет придуман карамзиным. в общем-то, карамзин не ошибся. сын владимира святого, сначала новгородский, а затем и киевский князь ярослав владимирович действительно оказался мудрым, оказался достойным продолжателем дела своего великого отца и стал одним из деятелей . он быстро уразумел, что подлинное могущество государства достигается вовсе не в беспрестанной гражданской войне, а путем мира и стабильности. активную энергию, скопившуюся в массах, следует направлять не на агрессию друг против друга, а на хозяйственное процветание, оборотистую и взаимовыгодную торговлю, дружбу с соседями, основанную на внушительной военной силе, на укрепление веры и духа, поощрение строительства, искусств и ремесел. в этом и состоит истинная государственная мудрость. внешнюю политику ярослава можно признать удачной. он совершил в 1030 г. поход на финское племя чудь и построил там город юрьев. в 1036 г. он нанес под киевом столь сокрушительное поражение печенегам, что они больше не появлялись в пределах киевского государства. на границе со степью была создана система укреплений и городов. ярослав вел трехлетию войну с византией, но хотя на полях сражения не было решительных побед, а княжеское войско терпело даже поражение, заключенный в 1043 г. мир был выгоден для киева. византия подтвердила установленные ранее привилегии в торговле, отпустила пленных. ярослав мудрый был известен как образованный человек, знавший несколько иностранных языков и имевший богатую библиотеку. при нем киевская русь достигла наивысшего могущества. киев превратился в один из крупнейших городов европы, соперничавший с константинополем. по дошедшим свидетельствам, в городе было около четырехсот церквей и восемь рынков. по преданию, в 1037 г. на месте, где ярослав ранее разбил печенегов, был возведен софийский собор - храм, посвященный мудрости, божественному разуму, правящему миром. тогда же, при ярославе, в киеве были сооружены золотые ворота - парадный въезд в столицу древней руси. широко велись работы по переписке и переводу книг на язык, обучение грамоте.  именно при ярославе мудром русь достигла широкого международного признания. с семьей киевского князя стремились породниться крупнейшие королевские дворы европы. сам ярослав был женат на шведской принцессе. его дочери были замужем за французским, венгерским и норвежским королями. польский король женился на сестре великого князя, а внучка ярослава вышла замуж за германского императора.