Відповідь:1. Колегія розглядала скарги на генеральний суд та ратушні суди, військову Канцелярію, полкові та всі інші Канцелярії, була своєрідним апеляційним органом.
2. Також вона мала гати за своєчасним збором та спрямуванням в царську казну хлібних, грошових та інших зборів.
3. Із зібраних грошей колегія мала роздавати платню Гетманській раді, Сердюкам і Компанійцям.
4.Ще одним із обов'язків колегії було вести прибуткові і видаткові книги, надсилати відомості про прибутки і витрати кожну третину року, а кожен рік надсилати прибуткові книги з Прокурором в Сенат.
5. Колегія мала гати за розподілом військового постою на так званих «вінтер-квартирах», а також, якщо виникнуть скарги на когось з цих військових, то в повноваженнях колегії було чинити суд за діяльностю Генеральної військової канцелярії також входило в повноваження Малоросійської колегії, як і перевірка гетьманських універсалів та інших документів — щоб гетьманським іменем не підписувались писарі та інші.
Пояснення:
Объяснение:
Абай Кунанбаев внес вклад не только в казахскую, но и мировую литературу, – подчеркнул на церемонии открытия директор музея Абдыгали Бекишев. – Уроженец священного Шынгыстау, впитав с юности мудрость казахского народа, он стал великим поэтом, основателем новой письменной литературы. Казахская литература и культура благодаря его произведениям, переводам и изречениям обогатилась философскими идеями, в том числе лучших мировых мыслителей Востока и Запада. И благодаря этому поднялась на новый уровень.
На выставке, девиз которой «Алматы – столица исламской культуры-2015», экспонаты разделили по нескольким темам: «Абай и восточный мир», «История медресе в Казахской степи». Были представлены и сведения о медресе Ахмет Риза в Семее, где обучался молодой Абай. Особое место заняли фотографии поэта, сделанные в 1896 и 1903 годах, его рукопись, первые сборники его стихов, предметы этнографического плана.
В фондах музея сегодня хранится 250 книг на арабском, персидском, чагатайском языках. Среди них есть книги, по которым обучался сам Абай. Это «Китабназурат ил хакфаризиет» («Книга обязательств», толкующая о религии, исламском шариате), «Суретилнабия» («Слова пророка», 17-я глава которой приводит в пример трудолюбие Ноя на арабском языке). А также учебники по истории – «Аз тарихи Жаудат» на турецком языке, переводы на турецкий язык произведений арабского историка Ибн Халдуна, жившего в Х–ХІ веках. Он интересен тем, что описал историю мусульманских и африканских стран, их строй, историю племен. Большой интерес представляют также творения восточных поэтов, старинные книги по географии.
