Прочитайте текст и сделайте задание: 1. Определите жанр документа:
2. Аргументируйте свой выбор:​

Київська митрополія або Українська Православна Церква (1458—1596) — православна церковна митрополія з центром у місті Київ, яка містила в собі ряд православних єпархій під управлінням митрополита Київського і Галицького в юрисдикції Константинопольського патріарха, що утворилась у 1486 році, коли Москва самовільно обрала митрополитом на Київську кафедру Іону і тим самим відокремилася Московська єпархія від Київської Митрополії.

Таким чином, Київська митрополія яка включала в себе Галицькі єпархії і Московські єпархії опинилася розділена на дві частини: московську частину під управлінням самовільно висвяченого московським духовенством митрополита Іони і польсько-литовську частину Київської митрополії під управлінням Григорія ІІ Болгариновича. До складу Київської митрополії увійшли єпархії на території Великого Князівства Литовського (Чернігівська, Полоцька, Смоленська, Турівська, Луцька, Володимир-Волинська) та Польського королівства (Галицька, Перемишльська, Холмська). Спочатку резиденцією західноруського митрополита був Новогрудок, потім Київ і Вільно, але кафедральним містом залишився Київ.

Розділення Київської митрополії стало наслідком того, що Римська курія намагалася домогтися визнання Ферраро-Флорентійської унії православним населенням Східної Європи. З цією метою в жовтні 1458 р Константинопольський уніатський патріарх Григорій III Мамма поставив на Київську кафедру митр. Григорія (1458-1473), якого незабаром папа Пій II направив до польського короля Казимира IV Ягеллончика з проханням сприяти передачі Григорію Київської кафедри з рук митрополита Іони, Котрий перебував на Московщині. У Москві Григорія не визнали і відреклися від нього, але ряд православних єпископів в Польщі і Литві йому підкорилися. Тому митрополія відтак стала поділена на дві (унійну і православну) частково після Флорентійської і більше після Берестейської унії яка спричинила протистояння православних з уніатами у Києві.

У 1470 році митрополит Григорій ІІ під впливом православної пастви, яка не бажала перебувати під владою папи Римського, відійшов від ідей унії та повернувся в православ'я, а його митрополія увійшла в юрисдикцію православного Константинопольського патріарха.

Новгородские летописи
важнейший источник по общественно-политической истории русских земель, особенно Новгородской земли 11—17 вв. Новгородское летописание занимает виднейшее место в общерусском летописании; оно оказало влияние почти на все общерусские своды 2-й половины 15 — начала 16 вв. Выражая в целом идеологию господствующих классов боярской республики, новгородские летописцы в ряде случаев становились на сторону трудящихся слоев города. Значительный интерес представляют новгородские записи периода образования единого Русского государства, которые позволяют уточнять и дополнять известия московских, тверских и др. летописей.
Изданные Н. л. условно обозначаются пятью номерами. Древнейшая из них — Новгородская I летопись, изложение событий в которой доведено до 30-х гг. 14 в. В её состав включены краткая редакция Русской правды (См. Русская правда) и юридический сборник, содержащий ряд законодательных памятников. В этой летописи новгородские записи преобладают со 2-го десятилетия 12 в. Следующей хронологически является Новгородская IV летопись, сохранившаяся в ряде списков, доводящих изложение до 40-х и 70-х гг. 15 в. Некоторые списки продолжены и далее. Затем следует Новгородская V летопись, основная часть которой доведена до 1446. Новгородская II и III летописи имеют ещё более позднее происхождение (II — конец 16, III — конец 17 вв.) . Особый интерес представляют сведения Новгородской II летописи о времени царствования Ивана IV Васильевича (См. Иван IV Васильевич) Грозного. В Новгородской III летописи собраны сведения по церковной истории Новгорода и содержится большое количество сведений по истории архитектуры. Основная её редакция доведена до 1674, но некоторые списки продолжены и далее. Кроме названных летописей, имеется ещё большое количество неизданных Н. л.