Вольтер був різнобічним письменником, створюючи роботи майже в кожній літературній формі: п'єси, вірші, романи, есе, історичні й наукові праці. Він написав понад 20000 листів і понад 2000 книг і брошур. Аруе був активним захисником громадянських свобод, незважаючи на ризик, це поставило його в рамки суворих законів про цензуру того часу.
Лірика молодого Вольтера перейнята епікурейськими мотивами, містить випади проти абсолютизму. Його зріла проза різноманітна за темами та жанрами: філософсько-фантастичний роман «Мікромегас» (1752), утопія «Кандид, або Оптимізм» (1759), філософська повість «Простодушний» (1767), трагедії в стилі класицизму «Брут» (1731), «Танкред» (видана 1761), сатиричні поеми («Орлеанська незаймана», 1735, видана 1755), публіцистика. Історична творчість Вольтера пов'язана з боротьбою проти релігійної нетерпимості, критикою феодально-абсолютистської системи: «Філософські листи» (1733), «Філософський словник» (1764-69). Вольтер зіграв значну роль у розвитку світової філософської думки, в ідейній підготовці Великої французької революції кінця XVIII ст.
Страны Латинской Америки всё ещё продолжали оставаться колониями Испании и Португалии. В 1810 году в колониях начались массовые восстания. Каждая страна Латинской Америки боролась за свою независимость.
Мексика:
В 1821 году Мексика добилась независимости.
Венесуэла :
Войну за независимость Венесуэлы возглавил Симон Боливар. В 1811 году Венесуэла объявила независимость.
Великая Колумбия:
Боливар Гренаде освободиться от владычества Испании и объединил её с Венесуэлой. Государство в честь Христафора Колумба было названо Великой Колумбией.
Бразилия:
В 1822 году Бразилия объявила свою независимость от Португалии.
В последующие годы добились независимости Парагвай, Чили, Аргентина и другие государства.
