Задания 1.Определите предпосылки Первой мировой войны, занесите в таблицу номера предпосылок. 1.В первую очередь, развивающаяся быстрыми темпами Германии затронула Великобританию. Превратившись из потребителя готовой промышленной продукции в ее производителя, кайзеровская империя составила конкуренцию английским товарам. 2.С учетом более или менее общих интересов крупнейшие мировые державы объединились в союзы. Инициатором создания первого из них, названного впоследствии Тройственным, стала Германия. Попытавшись заключить соглашение с Францией, а затем с Россией против Англии, она в итоге вынуждена была остановиться на Австро-Венгрии и Италии. В ответ на это объединение, было создан англо-франко-русский альянс. 3. Довольно сильно пересеклись в начале XX века интересы германского и российского государств. С целью развития сельского хозяйства, германское правительство ввело высокие пошлина на ввоз в страну зерна извне. Россия, являвшаяся на тот момент основным экспортером этого продукта стала нести значительные убытки. При этом и отказаться от экспорта она не могла, так как не располагала другими более или менее значительными рынками сбыта зерновой продукции. 4. Германия, вступившая в борьбу за колонии лишь в конце XIX века, понятно, никак не могла угнаться за Великобританией, Францией и другими странами, колониальная политика которых насчитывала даже не десятилетия, а столетия. 5. Обострялись русско-австрийские отношения на Балканском полуострове. Австро-венгерское правительство желало установить на полуострове свою власть и требовала от России, чтобы она перестала поддерживать и Сербию. 6. Существовали русско-германские противоречия и на Балканах, и в Турции. В частности, для беспрепятственной торговли России необходимы были проливы Босфор и Дарданеллы, свою протекцию над которыми она надеялась установить после окончательного распада Османской империи. 7. Англия являлась гарантом независимости Бельгии. Первая Мировая Война политические экономические

ответ:24 серпня 1906 року,

Причини реформи:

Проведення аграрної реформи диктувалося необхідністю усунути невдоволення великої кількості людей. До 1906 року такі акції набули масштабного характеру і революційний підйом.

Підсумки аграрної реформи: Столипіна

За 7 років Росія добилася таких успіхів:

1 В окремих регіонах, де селяни виходили з общини, посівні площі збільшувалися на 150%, по всій країні - на 10% в цілому.

2 Експорт зерна зріс, склавши 25% світового.

3 Закупівля с / г обладнання зросла в 3,5 рази.

4 Обсяг використовуваних добрив виріс в 2,5 рази.

5 Зростання промисловості вийшов на перше місце в світі і склав 8,8%

Національне відродження (1917—1933)

Під час I етапу національного відродження було проголошено національну суверенну державу при повному дотриманні демократичних засад рівності українського народу і тих народів, що населяли Україну. З 1923 р. починається хвиля так званої «українізації». Закінчився цей період трагічно: у 1926 р. сталінський уряд почав в Україні наступ на українську культуру, переслідування, а далі й знищення творчої інтелігенції. Цей етап увійшов в історію національної культури як «розстріляне відродження».

Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)

Для II етапу характерний монопольний диктат соціалістичної бюрократії, що призвело до морального занепаду духовної культури у всіх її формах. Основний наслідок цієї доби — фізичне і духовне знищення представників національної інтелігенції (1934—38).

Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)

В III період відродження — політичної «відлиги» (1956—61) — відбулася відносна лібералізація політики КПРС щодо національних культур. Сталося деяке поліпшення мовної ситуації, зокрема був перевиданий «Словник української мови» Б. Грінченка, зроблені перші кроки в українізації вищої та середньої спеціальної освіти.

Головним наслідком цієї доби було формування нового покоління митців, так званих «шестидесятників», які прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися проти тоталітарної системи. «Відлига» закінчилася трагічно: більшість з «шестидесятників» були репресовані, а Василь Стус, В. Марченко, Олекса Тихий, Юрій Литвин загинули в ув'язненні.

Національно-духовне оновлення (з 1987)

У другій половині 80-х рр. відбувається значне оновлення національної культури, зорієнтоване на загальнолюдські вартості світової культури. Розпочинається IV етап відродження як заперечення штучних догм соцреалізму і вартостей комерційної поп-культури.

Объяснение: