Економічний розвиток і торгівля характеристика

Византия или. римская империялат.  imperium romanumдр.-греч.  ρωμαϊκή αυτοκρατορίαдревний рим←  27 до н. э.  —  476  →    →вексиллум  римских легионовримская империя в конце правления  траяна  (117 год)столицарим, с  330  г.  —  городарим,  константинополь,  александрия,  иерусалим,  сиракузы,  агридженто,  эфес,  карфаген,  антиохия,  коринф,  афины,  апамеяязык(и)латинский,  древнегреческий, местные   — вначале  древнеримская религия, после  380  г.  —  христианстводенежная единицасестерций  (hs)[показать]площадь4 790 000 км² на  117 год; 4 250 000 км² на  161 годнаселение50 000 000 чел. (около 16  %  населения земли) на  14 год; 60 000 000 чел. (около 20  %  населения земли) на  117 год; 65 000 000 чел. к  150 году  (около 22  %); 50 000 000 чел. к  400 году  (около 16  %)форма 5 династий, 22 отдельных представителяимператор древнего римаоснование римацарский периодсемь царей римареспубликаранняя республикапунические войныи экспансия на востокесоюзническая войнагражданская война  83—82 до н. э.  заговор катилиныпервый триумвиратгражданская война  49—45 до н. э.второй триумвиратимпериясписок юлиев-клавдиевдинастия флавиевдинастия антониновдинастия северовкризис iii векадоминатзападная римская империяпонятия: spqrкультура    : ромул и рем  сципионгракхи  марий  суллацицерон  помпей  цезарь  марк антоний  октавиан  неронвеспасиантраянмарк iизменение границ древнего рима в период  республики  и империикарта римской империи из энциклопедии брокгауза и ефрона

римская империя  (лат.  imperium romanum,  др.-греч.  βασιλεία ῥωμαίων)  —  постреспубликанская  фаза в развитии  древней римской государственности, характерной чертой которой были  автократическая  форма правления и большие территориальные владения в  европе  и  средиземноморье. единственное  государство  в , которому принадлежало всё побережье  средиземного моря. хронологические рамки существования римской империи охватывают период времени с правления первого императора  октавиана августа  до раздела империи на  западную  и  восточную  и последующего падения западной римской империи, то есть с  27 года до  н.  э.  по  476 год. восточная часть римской империи с центром в  константинополе  существовала ещё 977 лет  — до  1453  года.

Объяснение:

Причини укладення унії:

- прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних Папі Рим­ському;

- Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що зміцьнює державу, і розцінювала унію як пе­рехідний етап до чистого католицизму;

— православні духовенство і знать намагалися позба­витися нерівноправності з католиками, посилити свої позиції', досягти зближення із західноєвропей­ською культурою.

Зміст Берестейської унії (1596 р.):

1) православна і католицька церкви об'єдналися в греко-католицьку (уніатську);

2) уніатська церква зберігала православні обряди, церковнослов'янську мову, право на митрополи­чу та єпископські кафедри, право на одруження нижчого духовенства;

3) уніатська церква визнавала зверхність Папи Римського, учення католицької церкви;

4) уніатське духовенство зрівнювалося в правах із ка­толицьким, звільнювалося від сплати податків;

5) шляхта та міщани, які прийняли унію, також зрівнялися в правах із католиками, набули права обіймати посади в державних і міських урядах. Унію прийняли шість із восьми єпархій Київської

митрополії, а дві — Перемишльська та Львівська — за сто років по тому. Першим греко-католицьким ми­ трополитом став Михайло Рогоза, а по його смерті — Іпатій Потій.

Наслідки укладення Берестейської унії:

— утворилася Українська греко-католицька церк­ва, яка обстоювала національну ідентичність ук­раїнців і чинила опір покатоличенню;

— почалася боротьба православних із греко-католи­ками, в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності;

— не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів із католиками.