Чому навчання грамоти в школі приділяти таку велику увагу?​

В 16- первой половине 17 века в России развивались многие РЕМЁСЛА:

ЧЁРНАЯ и цветная МЕТАЛУРГИЯ,
ДЕРЕВООБРАБОТКА,

ПРОИЗВОДСТВО машин, механизмов и средств передвижения,

СТРОИТЕЛЬСТВО,

ТЕКСТИЛЬНОЕ,

КОЖЕВЕННОЕ, ГОНЧАРНОЕ и СТЕКОЛЬНОЕ производства,

ОБРАБОТКА КОСТИ,

ХИМИЧЕСКОЕ и ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ ПРОМЫСЛЫ,

ЮВЕЛИРНОЕ дело.

Со второй половины 16 века начинается книгопечатание, производятся первые опыты по производству бумаги.

Успехи в ремесленном производстве, особенно в металлургии, обработке дерева и цветных металлов прогрессу техники и росту производительности труда в сельском хозяйстве.

В основе производственных отношений в русской деревне лежала феодальная собственность на землю. Различались земли частновладельческие, церковно-монастырские, дворцовые и черносошные.
Класс феодалов состоял из двух основных сословий: светских и духовных землевладельцев.
Законодательное установление крестьянской крепости в 90-х годах 16 века сближению всех категорий феодального землевладения, ибо оно усилило и юридически оформило неполную собственность землевладельца на личность непосредственного производителя, а следовательно, увеличило его права собственности и на крестьянские земли. Развитие феодализма вглубь, усиление внеэкономического принуждения крестьян привело к ограничению их прав личности и к постоянно возраставшему подчинению феодалу вплоть до временного (с 1581г.) , а затем и бе запрещения крестьянского выхода.

Постоянно углублявшийся процесс отделения ремесла от сельского хозяйства обусловил в 16 - первой половине 17 века рост и развитие городов. Города являлись центрами ремесленной, торговой и административной деятельности значительных по радиусу районов. Для 16 века выявлено 210 названий городских ремесел (в Новгороде - 293). В составе городских ремесленников преобладали те, кто занимался изготовлением съестных припасов (34 специальности) , далее - приготовлявшие предметы домашнего обихода (25 специальностей) и затем - ремесленники всех других 119 специальностей. Среди последних важнейшими были профессии, связанные с металлообработкой.

Р

Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. І все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє для себе секрети науки, досі нам невідомі.

У майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, завчаючи інформацію з підручників. Замість цього буде так: біологію, наприклад, вони вчитимуть на природі, кожен вид рослин чи тварин можна буде побачити вживу, а паралельно буде пояснюватися теоретичний матеріал.

Іноземні мови вивчатимуться в країнах, де на них говорять. Учнів з учителем вивезуть, наприклад, у Англію на півроку, і вони швидко навчаться говорити англійською в процесі спілкування з англійцями. А найкраще таким чином вивчати географію! Якщо уявити, що ультра швидкісний транспорт вже винайшли, то за урок можна побувати на двох континентах!

А ще у школі майбутнього можна вибрати напрям навчання з п’ятого класу. Якщо в тебе добре з мовами та літературою, йдеш у гуманітарний клас, розбираєшся в математиці та фізиці – в математичний і так далі. Це допомагає школярам узнати свої здібності та правильно обрати майбутню професію.

Гадаю, в майбутньому шкільних оцінок не буде. Тому що учні не просто зубритимуть підручники та будуть розв’язувати ті ж самі задачі, а виконуватимуть дослідницькі та творчі завдання, а результатами ділитимуться на святкових конференціях. Їм допомагатимуть вчителя, які будуть багато займатися індивідуально.

Я впевнений, така школа буде всім подобатися. Нікого не треба буде примушувати відвідувати її, ніхто не захоче пропустити жодного заняття, тому що вчитися там буде дуже цікаво. А ще я сподіваюся, що реальна школа майбутнього буде навіть краще, ніж я уявляю.