Прежде всего стоит отметить, что складывание государственности - это неизбежный этап в развитии любого общества, и славянские племена в этом отношении исключением не оказались.
По мере того, как условия их жизни улучшались, родовая община начинала себя изживать, хозяйство делилось между семьями, появилась социальная дифференциация, пока еще незначительная, но приводящая к разного рода спорам и трениям. Появился избыток продукции, которым можно было торговать и содержать дружину для охраны поселений. Власть князя, сперва военного руководителя дружины, а потом и всего поселения укрепилась. Он стал посредником в решении споров.
Становлению государства и тесные родовые отношения между близкими племенами, и общие цели, как-то торговля или защита от внешних угроз, которые заставляли племена объединяться.
Вместе было проще и защищаться от набегов и успешней торговать.
У 19 ст. промислові та інженерні споруди зіграли особливу роль у розвитку архітектури. Вони були тією галуззю, де сформувалася нова професія інженера-будівельника, куди широко впроваджувалися і оброблялися нові конструкції і будівельні матеріали, а також областю, куди раніше інших проникли наукові методи розробки проекту. Саме в цих спорудах з самого початку панував раціоналістичний підхід до функціонального вирішення і широко застосовувалася механізація будівництва. Нова будівельна техніка не могла розвиватися в надрах класицизму, але з іншого боку, його художньо-композиційні прийоми в більшості випадків не суперечили основі зведених споруд.
