Золотой век Елизаветы. Миф или реальность?
При жизни о ней слагали легенды. Поэты и писатели, сценаристы и режиссеры увековечивали ее славу. В последнее время интерес к ней снова возрос: новые книги и выставки знакомят людей с ее жизнью. По данным одного международного опроса, эта женщина вошла в десятку самых великих представителей Англии. Речь идет об английской королеве Елизавете I. Почему эта королева, которую называли королевой - девственницей, на протяжении истории неизменно вызывает такой общественный интерес? Действительно ли время ее правления было золотым веком?
Елизавета Тюдор родилась в 1533 году - к великому огорчению ее отца, Генриха VII, отчаянно ждавшего престолонаследника. Ее мать, Анна Болейн, вторая жена Генриха, так и не родила ему сына. Генрих нашел причину ее обезглавить. Многие полагают, что обвинения были сфабрикованы. Елизавете было всего два года.
В то время Генрих разорвал отношения с папой римским и объявил себя главой Церкви Англии. После смерти Генриха в 1547 году регенты его несовершеннолетнего сына Эдуарда VI пытались окончательно утвердить в стране протестантизм. Через шесть лет Эдуард умер и воцарилась Мария I - единокровная сестра Елизаветы, ревностная католичка. В период ее короткого, но жестокого правления Англия вновь обратилась к католичеству. Когда в 1558 году к власти пришла 25-летняя Елизавета, Англия была не только истерзана религиозной враждой, но и находилась на грани банкротства. Страна потеряла свои последние французские владения. К тому же реальную угрозу для нее представляла Испания.
Объяснение:
Найбільше досягнення культури Месопотамії – писемність. Раніше за всіх її створили шумери в IV тисячолітті до н. е. Спочатку з'явилося малюнкове письмо – піктографія. Поступово окремими знаками почали позначати вже не слово, а склади і звуки, а малюнки змінили свій вигляд. Для письма використовували глину – найпоширеніший природний матеріал у Дворіччі. З ретельно очищеної глини виготовляли табличку, напис наносили паличкою або металевим стержнем. За формою клиноподібних рисок писемність отримала свою назву – клинопис. Готову табличку обпалювали у спеціальних печах.
Від шумерської писемності походять клинописні системи Аккада, Вавилонії, Ассірії. Свого часу мала місце цікава ситуація: коли лінгвісти розшифрували ассірійський, потім вавілонський клинопис, вони передбачили відкриття ще давнішої культури. Археологи розкопали шумерські пам'ятники значно пізніше.
Зараз уже прочитано тисячі табличок найрізноманітнішого змісту: царські накази, господарські записи, учнівські зошити, наукові трактати, релігійні гімни, художні твори. В Ніневії була зроблена виключна знахідка – перша в історії людства бібліотека. Її створили за наказом ассірійського царя Ашшурбаніпала. Збереглася і табличка з суворим наказом, розісланим по всій країні, збирати або переписувати глиняні таблички. Бібліотека була блискуче організована: внизу кожної таблички – повна назва книги і номер "сторінки", ящики розміщалися на полицях відповідно до тем, у кожної полиці – номер.
