Відповідь:
К числу дискуссионных относится во о верхней хронологической границе существования древнерусской народности[17]. В советской историографии она проводилась по 2-й половине XIII века (Б. А. Рыбаков, Л. В. Черепнин, В. В. Седов и др.), реже по XII веку (Б. Д. Греков, В. В. Мавродин). Во многих современных исследованиях говорится о более длительном процессе, завершившемся не ранее XVI—XVII веков[2][18]. Борис Флоря связывает распад древнерусской народности с вхождением её представителей в состав разных государств с различным социально-политическим строем. Первым этапом он считает постепенную дифференциацию восточных славян Великого княжества Литовского и земель формирующегося Русского государства на протяжении XIV—XVI веков, вторым этапом — дифференциацию белорусов и украинцев в XVII веке на основе отличия общественных порядков в Войске Запорожском и на землях усечённого после Люблинской унии Великого княжества Литовского.
Пояснення:
ответ:Наприкінці ХІХ ст. в природознавстві почався справжній переворот, який кінець кінцем і підготував науково-технічну революцію (НТР)
У безпосередньому зв'язку із запитами матеріального виробництва ставали і розв'язувалися нові складні теоретичні проблеми. Йшла послідовна диференціація окремих галузей науки на всі вужчі, спеціальні галузі, і разом з тим відбувалася своєрідна інтеграція: окремі науки зв'язувалися між собою прикордонними дисциплінами (астрофізика, геохімія, біохімія і т. д.).
Объяснение:
