Лютнева революція 1917 року в Росії привела до повалення царського самодержавства і відкрила шлях до свободи поневоленим народам. На Полтавщині, як і по всій Україні, посилився національно-визвольний рух, населення отримало змогу брати участь у політичному житті, з´явилися осередки українських партій і громадських організацій.
Повстансько-партизанська боротьба на Полтавщині була частиною збройного опору українського народу в часи національно-визвольних змагань 1917 -1920 рр. Під різними гаслами і проти різних окупантів (австро-німецьких, московсько-більшовицьких, білогвардійських) велася ця боротьба, але всіх її учасників єднала любов до рідного краю, до свого народу.
За радянських часів тема українського повстанського руху була закритою. Радянська історіографія однозначно трактувала повстанську боротьбу в Україні як вияв « українського буржуазного націоналізму», «куркульський бандитизм». Це і не дивно, адже будь-який окупант прагнення поневолених народів до свободи завжди незивав «бандитизмом». Лише за умов незалежності України широкому загалу повертаються вирвані сторінки нашої історії, історії трагічної і водночас героїчної.
Объяснение:
Объяснение:
Бескорыстных людей не бывает.
Каждый человек хоть раз в жизни, но подумал, отдавая что–либо другому: а так ли хорошо быть бескорыстным? Может быть, попросить что – нибудь взамен?
Человек бескорыстен только в детстве, когда не понимает, что значит требовать взамен.
Жизнь неудержимо меняется. Сейчас все учатся расталкивать локтями конкурентов, вести борьбу, а значит – предавать. О каком бескорыстии может идти речь?
Ребёнок, живя в таком мире, не может быть бескорыстным. Поэтому уже в детском саду, предлагая приятелю конфету, взамен требует три; предлагая пряник, взамен требует торт.
Мир людей держится на деньгах. Человек не сможет стать бескорыстным, пока миром владеют деньги.
Бескорыстие заканчивается там, где начинается мир людей.
