Ми́дия (др.-греч. Μηδία, староперсидское Māda, ассирийское и вавилонское Mādāya[1], арм. Մարք/Mark‘[2]) — древнее восточное государство, а также древняя этногеографическая область на западе Ирана, от р. Аракс и гор Эльбурс на севере до границ Персиды (Фарса) на юге и от гор Загроса на западе до пустыни Деште-Кевир на востоке, населенные ираноязычными[3] племенами. Мидийское царство существовало в 670 до н. э. — 550 до н. э. и в годы своего расцвета было гораздо шире границ этнической Мидии.
Другое название племён Мидии — арии (Геродот. VII, 62); есть предположение, что это их самоназвание. В священном писании мидян пишется о «Стране ариев» (авест. Airyanam Dahyunam).
Содержание
1 История
2 Культура
3 Религия
4 Мидийский язык
5 О крылатой фразе про «историю мидян»
6 См. также
7 Примечания
8 Литература
9 Ссылки
Объяснение:
Про матеріал
Тип уроку: Узагальнення і систематизації знань. Форма проведення: Віртуальна подорож Після цього уроку учні зможуть: - пояснювати і доречно вживати поняття «Піднебесна країна», «імперія Цінь», «Імперія Хань», «Великий шовковий шлях»; конфуціанство. - називати хронологічні межі утворення та розквіту цивілізації в Китаї; - показувати на карті долини Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давнього Китаю; - визначати особливості давньокитайської писемності; - характеризувати відкриття та винаходи давніх китайців, використовуючи візуальні джерела; - висловлювати міркування про місце давньокитайської цивілізації в історії стародавнього світу та внесок Давнього Китаю до скарбниці досвіду людства
