Выберите из предложенного списка утверждения, которые характеризуют предпосылки и последствия съезда князей, описанного в источнике. Одним из последствий съезда стало объединение князей для противостояния половецкой угрозе.

Описанный в источнике съезд князей является единственным и уникальным; более съездов князей не проводилось.

Важнейшей причиной съезда князей стоит считать усиление власти упомянутого в источнике князя Владимира.

Среди последствий съезда – формирование целого ряда родов представителей династии Рюриковичей, соперничающих за власть.

В источнике слово «отчина» употребляется в значении «место, откуда происходят все князья династии».

Непосредственной причиной съезда стал натиск печенежских орд на границы Руси.

В источнике слово «отчина» употребляется в значении «родовое владение князя».

Первые европейские поселения возникли здесь только в 19 веке. Местное население-маорийцы находилось к тому времени на стадии разложении первобытнообщинного строя. В 1843-1872 годах британцы начали свои завоевания. Они очень плохо относились к местным жителям: грабили их, убивали, отнимали лучшие для земледелия и скотоводчества земли. Вскоре эти земли стали частной собственностью крупных британских чиновников, офицеров, банкиров.
В Новой Зеландии были открыты месторождения золота-это и привлекло сюда многих европейцев. С 1860 по 1869 годы европейское население островов увеличилось втрое.
В итоге в 1907 году Новая Зеландия получила статус доминиона и стала одним из центров производства аграрной продукции.

Філософія Відродження розвивалася на основі ідеології гуманізму, яка відображала нові різнобічні запити людської особистості. У гуманізмі епохи Відродження розрізняють такі етапи розвитку:
а) ранній (етико-філологічний, громадянський) гуманізм, що виник в Італії наприкінці XIV — в середині XV ст. у зв'язку з вивченням і викладанням риторики, граматики, поезії, історії, моральної філософії на основі класичної античної освіти;
б) пізній гуманізм, що постав в останній третині XV ст. унаслідок зміщення гуманістичних інтересів у теологію, натурфілософію, природознавство.
Через специфічні соціально-економічні умови в Україні впродовж XVI ст. поширювалися й розвивалися переважно ідеї раннього гуманізму. Із другої половини XVI ст. у зв'язку з посиленням національного, соціального і релігійного гніту з боку польської шляхти і католицької церкви українські мислителі, полемісти все частіше почали звертатися до проблем, які хвилювали представників пізнього Відродження, реформаторів. Якісно новий рівень розроблення цих проблем почався з організації науково-культурного центру в Острозі, Києво-Печерській лаврі, а особливо з відкриттям Києво-Могилянської академії.
Розвиток ренесансного гуманізму в Україні також відбувався поетапно:
1) до середини XVI ст. За основними типологічними ознаками він подібний до раннього італійського. Його представників цікавили суспільно-політична проблематика, питання етики й естетики;
2) друга половина XVI — початок XVII ст. Відбувалося інтенсивне розроблення ранньогуманістичних ідей, поєднаних з реформаційними та ідеями візантійського Відродження, активно формувалася історична самосвідомість українського народу, розвивався ідеал гуманістичного патріотизму;
3) друга третина XVII — початок XVIII ст. Гуманістичні ідеї все більше відокремлювалися від реформаційних, навіть офіційно відкидали їх.
Поширення ідей гуманізму в Україні в першій половині XVI ст. було спричинене соціально-економічним прогресом, що розпочався на українських землях наприкінці XV ст. і був зумовлений переходом феодалізму у фазу розвитку простого товарного виробництва. Піднесенню культури й освіти в Україні сприяв розвиток міст, їх економічної незалежності у зв'язку із запровадженням магдебурзького права.