Объяснение:
Визвольні змагання 1917-21
ВИЗВО́ЛЬНІ ЗМАГА́ННЯ 1917–21 – період в історії України, що характеризується значною політичною, військовою та дипломатичною діяльністю українських національних сил, спрямованою на відродження самостійної держави на всіх українських етнічних землях. Спочатку ця боротьба проходила на центр. укр. територіях, що до 1917 входили до складу Рос. імперії, згодом вона поширилася на зх.-укр. землі, що входили до складу Австро-Угорщини, встановлюючи третю укр. державність після двох попередніх – за княжої і козацької діб. Після Лютн. революції 1917 на центр. Україні було послідовно встановлено 3 держ. формації: Українська Народна Республіка, Українська Держава і Директорія Української Народної Республіки. Першим кроком до відновлення незалежності України стало створення 17 березня 1917 в Києві Української Центральної Ради, яку очолив М. Грушевський. Укр. нац. конгрес, що відбувся 17–21 квітня 1917, став по суті укр. установчими зборами, які перетворили УЦР у рев. парламент. Після конгресу УЦР обрала зі свого складу виконав. орган – ком-т, згодом названий Малою Радою. Державотворча діяльність УЦР відображена в 4-х проголошених нею універсалах. І Універсал, ухвалений 23 червня 1917 та проголошений на 2-му Військ. з’їзді у Києві, прокламував автономію України, визначав ставлення до рос. Тимчас. уряду і стверджував, що тільки Укр. установчі збори (сойм) мають право схвалювати закони в Україні. Незабаром було створено Генеральний Секретаріат УЦР – виконав. орган, який очолив В. Винниченко. Військ. справами з ініціативи новоствор. уряду упродовж 1917 керував С. Петлюра.
Объяснение:
Визвольні змагання 1917-21
ВИЗВО́ЛЬНІ ЗМАГА́ННЯ 1917–21 – період в історії України, що характеризується значною політичною, військовою та дипломатичною діяльністю українських національних сил, спрямованою на відродження самостійної держави на всіх українських етнічних землях. Спочатку ця боротьба проходила на центр. укр. територіях, що до 1917 входили до складу Рос. імперії, згодом вона поширилася на зх.-укр. землі, що входили до складу Австро-Угорщини, встановлюючи третю укр. державність після двох попередніх – за княжої і козацької діб. Після Лютн. революції 1917 на центр. Україні було послідовно встановлено 3 держ. формації: Українська Народна Республіка, Українська Держава і Директорія Української Народної Республіки. Першим кроком до відновлення незалежності України стало створення 17 березня 1917 в Києві Української Центральної Ради, яку очолив М. Грушевський. Укр. нац. конгрес, що відбувся 17–21 квітня 1917, став по суті укр. установчими зборами, які перетворили УЦР у рев. парламент. Після конгресу УЦР обрала зі свого складу виконав. орган – ком-т, згодом названий Малою Радою. Державотворча діяльність УЦР відображена в 4-х проголошених нею універсалах. І Універсал, ухвалений 23 червня 1917 та проголошений на 2-му Військ. з’їзді у Києві, прокламував автономію України, визначав ставлення до рос. Тимчас. уряду і стверджував, що тільки Укр. установчі збори (сойм) мають право схвалювати закони в Україні. Незабаром було створено Генеральний Секретаріат УЦР – виконав. орган, який очолив В. Винниченко. Військ. справами з ініціативи новоствор. уряду упродовж 1917 керував С. Петлюра.
