Відповідь:
Пояснення:
Англія- хотіла зберегти свої колонії і панування морі.
Франція- хотіла повернути Ельзас та Лотарингію, приєднати лівий берег Рейну.
Австро-Угорщина- хотіла приєднати Волинь та Поділля і закріпитись на Балканському пів-ві.
Німеччина - хотіла припинити британське панування на морі і захопити англійські колоні, послабити Росію, створити буферну державу і не дозволити статись реваншу Франції.
Росія - хотіла приєднати Схід.Галичину, Буковину,Закарпаття та оволодіти чорноморськимм протоками Босфором та Дарданелами.
Стратегічні плани:
Німеччина - думала що це буде короткочасна війна проти Франції після розгрому якої передбачала спрявувати всі свої сили на Росію.
Австро-Угорщина
Вирішила вести воєнні дії на 2 фронтах:
в Галичині - проти Росії і Боснії
на Балканах - проти Сербії та Чорногорії
Росія - вирішила вести воєнні дії проти Німеччини і Австро-Угорщини, і створити Кавкавзьку армію на випадок війни з Туреччиною.
Франція - війна проти Німеччини і Англії.
від початкового етапу становлення людини та суспільства і до виникнення перших цивілізацій. Період в історії людства до винаходу писемності, після чого з'являється можливість історичних досліджень. У різних народів цей процес відбувався в різні історичні терміни, а деякі народи живуть в умовах первісності досі. У сучасній науці прийнято розрізнювати власне первісну культуру, яка існувала до виникнення перших цивілізацій на Землі (кінець IV—початок III тис. до н. е.) і традиційну первісну культуру
Объяснение:
Лукрецій Кар у творі «Про природу речей» запропонував використовувати як критерій періодизації зміну знарядь праці, тобто заміну кам'яних знарядь мідними, а мідних залізними. Ж. Кондоросе (XVIII ст.) ввів поділ історії первісного суспільства за типами господарювання: мисливство та рибальство, скотарство, землеробство. А. Фергюсон (XVIII ст.) як критерій періодизації висунув ступінь освоєння культури: дикість, варварство, цивілізація.
Теорії, що так чи інакше пояснюють історію первісного суспільства, з'явилися XIX ст. Поясненням цьому факту може служити відкриття та цілеспрямоване й планомірне дослідження реліктових суспільств. Й. Бахофен розвинув ідею про матріархат. У своїй праці «Материнське право» (1861) він науково обґрунтував існування в історії людства універсальної епохи високого становища жінки в суспільному житті, властивої всім без винятку народам у минулому. Причину розвитку первісного суспільства він бачив у зміні релігійних уявлень. У тому ж XIX ст. розпочалася класифікація первісних пам'яток матеріальної культури, що призвело до створення науково обґрунтованої археологічної періодизації, що підтвердила гіпотезу Лукреція Кара. Данський учений Х. Томсен ввів поняття трьох періодів: кам'яного, мідного і залізного. Французький вчений Г. Мортілье створив періодизацію палеоліту (давня кам'яна доба), а шведський вчений-археолог Оскар Монтеліус: неоліту (нова кам'яна доба), бронзової та ранньої залізної доби.
Усі системи періодизації по-своєму недосконалі. Існує чимало прикладів, коли кам'яні знаряддя палеолітичної або мезолітичної форми використовувалися у народів Далекого Сходу в XVI–XVII ст., при цьому в них існували родове суспільство і розвинені форми релігії, сім'ї. У наш час[коли?] вважається, що загальнолюдська періодизацію первісного ладу закінчується на мезоліті, коли культурний розвиток різко прискорився і протікав у різних народів різними темпами. При цьому культури, що існували одночасно, можуть перебувати на різних ступенях розвитку, у зв'язку з чим, наприклад, неолітичні культури можуть сусідити з культурами бронзової доби.
