Опишите каким было «народное
Ополчение» казахов в XVII веке.
кратко​

Большинство их появилось в конце XVIII в. , когда агрессивные блоки собирались расчленить Османскую империю. Информационная война ещё называется.
Генрих Шлиман прямо по заказу Максимилиана Баварского поехал и сразу нашёл сокровища. (хотя от настоящего место их прогнали турецкие артиллеристы). Все сокровища были сложены аккуратненько. Это после разграбления Трои и ок. 3 тысяч лет раскопок. На украшениях вычеканены исключительно известные на то время сюжеты мифов. (Правда, один затесался после разгрома Илиона-отражение персидской агрессии 485 г. до н. э. , но это в расчёт не бралось) . Через 20 лет после "открытия" парижская полиция судила одесского поддельщика Беню Крика, откуда все собственно и полезло

Объяснение:

1. Орієнтувався на інтереси козацької старшини, роздавав їй землі.

Гетьман роздав старшині понад тисячу дарчих на землі та залежних селян.

2. Здійснив низку заходів з упорядкування податків, земельної власності козацької старшини.

3. Увів нову категорію козацької старшини — "бунчукових товаришів”, що перебували безпосередньо при гетьманові для виконання різних доручень та безпосередньо від нього залежали.

Крім "бунчукових товаришів" в оточенні І. Мазепи з'явилися ще й "значкові" та "значні військові товариші", за якими закріплювалися значні привілеї.

4. Видав низку універсалів для врегулювання системи грошової та натуральної ренти, відробітку панщини:

• 1691 р. Універсал, за яким старшинам — землевласникам і монастирям заборонялося обтяжувати селян повинностями і поборами;

• 1693 р. Нарада старшини у гетьмана ухвалила скасувати оренди терміном на один рік (оренда — збирання мит віддав; ся на відкуп орендатору). Згодом оренди було відновлено, бо скарбниця втрачала важливе джерело доходів;

• невдовзі замість оренд було дозволено податок від гуралень і шинків;

• 1701 р. Універсалом встановлено максимальну панщину—два дні на тиждень для селян Ніжинського полку;

• селянам було дозволено винокуріння для власних потреб;

• їм дозволялося подавати скарги на панів до суду;

• заборонялося примушувати козаків переходити в селянство;

• заборонялося забирати у простих козаків землю;

• гетьман намагався досягти чіткого розмежування козацтва й селянства, для чого прагнув отримати дозвіл від царя на перепис козаків.