Так, у лютому 1650 року, коли Польща намагалась втягнути гетьмана у війну в Туреччиною, а татарський хан - використати козацького ватажка у війні з Московщиною, Б. Хмельницький відновив овій союз із Туреччиною, чим приборкав одразу обох неспокійних сусідів. Складаючи 2 серпня 1650 року на руки посла Османа-аги присягу вірності Османській імперії, Хмельницький в такий б зірвав московсько-польський союз, що був обернутий проти Туреччини, - в разі утворення його Україна перетворилася б на театр воєнних дій супротивників.
Але вже того ж року Великий гетьман розпочинає вперту дволітню боротьбу за встановлення українського контролю над Волощиною, наслідком якої був шлюб його старшого сина Тимофія з донькою волоського господаря Лупулла Роксаною, скріплений у селі Рашків 21 серпня 1652 року. Під цими намірами простежувалось прагнення Б.Хмельницького через Волощину зайняти стосовно Порти безпосередньо, без васальної залежності від Криму, становище удільного князя і знайти на Заході осередок («Князівство Подільське», пізніше «Князівство Сарматське» з князем Юрієм Хмельницьким на чолі), навколо якого під протекторатом Туреччини українська державність могла б оформитись і зміцнитись.
Ці плани не мали остаточного успіху через загибель сина Великого гетьмана Тимофія Хмельницького, вбитого під Сучавою у вересні 1652 року.
Невдовзі Б.Хмельницький і його оточення розробили новий великий задум, що вражав своєю грандіозністю: розвалити Польщу і Крим за до Москви, вийшовши в такий б із васальної залежності Туреччини. Налагоджуючи дипломатичні стосунки з Москвою, Україна шахувала польські експансійні намагання, відкриваючи собі шлях до провадження власної активної зовнішньої політики на європейському континенті. Одним з перших проявів цього, після підписання Переяславської угоди 1654 року, було намагання гетьмана встановити винятково український контроль над Білоруссю, для чого ним туди було послано значні козацькі сили під командуванням полковника Івана Золотаренка. Останній переконав білоруську шляхту присягнути на вірність Б.Хмельницькому, прийнявши протекторат України, минаючи Москву
Русско-шведские войны — военные конфликты между Россией и Швецией.
Годы Название Победитель
1142—1164 Первый шведский крестовый поход Новгородская республика
1187 Поход на столицу Сигтуну Новгородская республика
1240—1250 Второй шведский крестовый поход Новгородская республика
1293—1295 Третий шведский крестовый поход Нет
1311—1323 Шведско-новгородская война Новгородская республика
1348—1349 Четвёртый шведский крестовый поход Новгородская республика
1375—1396 Незначительные приграничные вооружённые конфликты Нет
1479—1482 Русско-шведская война Великое княжество Московское
1495—1497 Русско-шведская война Нет
1554—1557 Русско-шведская война Россия
1558—1583 Ливонская война Швеция и Речь Посполитая
1590—1595 Русско-шведская война Россия
1610—1617 Русско-шведская война Швеция
1656—1658 Русско-шведская война Ничья
1700—1721 Великая Северная война Россия
1741—1743 Русско-шведская война Россия
1788—1790 Русско-шведская война Нет
1808—1809 Русско-шведская война Россия
