Не сдано Практическая работа. Работа с учебником
Внимательно прочитай учебник страницы 16-20 учебника и ответы на вопросы.
1. На какие три периода делится палеолит? ( )
2. На кого охотились первобытные люди? ( )
3. Из чего делали орудия для охоты? ( )
4. На странице 19 учебника выпиши стоянки первобытных людей, открытые казахст
археологами. ( )
5. Посмотри презентацию.​

Смутное время — период русской истории конца XVI — начала XVII в. (с 1584 или 1605 по 1613 или 1618 г.), в ходе которого российское государство и общество переживали кризис во всех сферах (политикодинастический, социально-экономический и духовно-нравственный). Системный кризис вылился в гражданскую войну, которая сопровождалась иностранной интервенцией. Причины Смутного времени: политические: династический кризис (пресечение династии Рюриковичей), низкий авторитет царя Бориса Годунова, слухи о чудесном царевича Дмитрия (что породило характерное для Смуты явление самозванчества); экономические: экономический кризис государства после разорительных опричнины и Ливонской войны, дополнившийся тремя неурожаями подряд в 1601-1603 гг. (они вызвали голод, взлет цен на продовольствие, социальное недовольство); социальные: рост недовольства ряда сословий — крестьянства (закрепощением, разорением, войнами, голодом), части землевладельцев (помещики окраин имели значительно меньше преимуществ, чем помещики центрального района и столицы) и казачества (попытками государства при Борисе Годунове провести их перепись и перевести на регулярную государственную службу); духовно-идеологические (авторитет царей падал, произвол и убийства стали обычными еще во времена опричнины). Принята следующая периодизация основных событий Смуты.

Велике князівство Московське (рос. Великое княжество Московское), Московія — середньовічна слов'янська держава у центрі сучасної європейської частини Росії, що розвинулося з Московського князівства, початково підпорядковане Великому князівству Володимирському, але завдяки вдалому використанню Орди стало найпотужнішою державою на північному сході колишньої Руської держави.

Моско́вський улус згодом відомий як князі́вство Моско́вське — виділене монгольським ханом територіальне утворення (носило назву Московський улус до розпаду Золотої Орди) у складі Великого князівства Володимирського 1277 року. Розташовувалось спочатку в межах сучасної Москви та Московської області, а згодом загарбало собі нові володіння теперішньої північної частини європейської Росії.

З 1328 року московські князі отримують ярлик від хана Золотої Орди на титул Великий князь Володимирський. Москва стає центром збору данини на користь хана з усіх на той час підконтрольних Золотій Орді Володимира, Новгорода та інших міст Русі.

1382 року московський князь отримав від Орди право називатися великим князем.

Объяснение: