Так, у разі якщо Константинополь не втратив би свого впливу на Західний світ.
Объяснение:
Сучасники не сприймали розкол 1054 роки як остаточний;
Безповоротне розмежування відбулося лише після розгрому Константинополя в 1204 році.
У християнській церкві схизми відбувалися і до цього - через існуючі мовних, культурних, організаційних, обрядових і догматичних відмінностей.
В даному випадку свою роль зіграли суперечка про «філіокве», в черговий раз загострився в XI столітті, а також католицькі уявлення про пресуществлении (тобто перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христа під час євхаристійної молитви, в православ'я цей термін перейшов тільки в XV столітті) та чистилища (православ'ям не приймаемом). Крім того, духовенство на Заході мало дотримуватися целібату.
Політичний аспект поділу церков був пов'язаний з тим, що папи в своїх діях орієнтувалися тепер на Священну Римську імперію, а не на Візантію.
Буха́рский эмира́т (узб. بوخارا امرلیگی /Buxoro Amirligi; перс. امارت بخارا Amārāt-i Bukhārā) — узбекское государство, существовавшее с 1756 по 1920 год в Средней Азии на территории современных государств Узбекистана, Таджикистана и части Туркмении. В его состав также временно входили территории Южного Туркестана или современного «Афганского Туркестана» и округа Туркестана в южном Казахстане. Правопреемник Бухарского ханства и часто назывался так же. Официальное название государства было Бухарское государство. Термин эмират используется в академической литературе.
