Позитивні та негативні причини французької революції

1. Правление какого из перечисленных монархов не относится к эпохе дворцовых переворотов?

Екатерина I

2. Законосовещательный орган, созданный при Екатерине I, назывался

1)    Сенатом                                        

3. Какое из названных понятий относится к эпохе дворцовых переворотов в России?

4)    бироновщина

4. Где в царствование Елизаветы Петровны был открыт первый в России университет?

3) в Москве

5. Отметьте причину дворцовых переворотов

1)   заинтересованность   дворянства   в   расширении своих привилегий

6. Основной   задачей   внешней   политики   России   во второй половине XVIII в. являлась(лось)

2)   борьба за выход к Черному морю                      

7. «Манифест о вольности дворянства»:

1) освободил дворян от обязательной службы государству

8. Итоги русско-турецких войн конца XVIII века(выбрать неправильный ответ)
2) присоединение Закавказья; 

9. Прочтите отрывок из работы историка Е.В. Анисимова «Женщины на российском престоле» и укажите, о какой императрице в нем идет речь.

3) Елизавета Петровна

10. Назовите не менее 3 причин проведения активной внешней политики Екатерины II. Приведите не менее 3 внешнеполитических мероприятий, проведенных ей и их значение для дальнейшего развития России.

Первой причиной является желание получить выход к Черному морю, которое выливалось в череду русско-турецких военных столкновений.  

Екатерина 2 хотела также присоединить Крым и сделать его портом на Черном море. Это также входило в цели русско-турецких войн, кроме того, Крым был захвачен Россией.  

 Екатерина 2 защищала всех славян, особенно тех, кто исповедовал православие и потому некоторые действия ее внешней политики дошли до Балкан, также в рамках русско-турецких войн и в рамках разделов Польши.  

11. Приведите не менее 3 положений, которые могут служить аргументами, подтверждающими данную точку зрения. Эпоха дворцовых переворотов – это время упадка России.  

В первую очередь, каждый переворот совершался при гвардии, потому мало кто из тех, кто занимал престол, имел на него право.

Действия одного правителя противоречили действиям другого или контрреформы были проведены специально – примером может быть окончание Семилетней войны.

Политические процессы в Российской империи протекали в рамках сильной нестабильности, когда было сильно зарубежное влияние. Это также определяло слабую экономику. 

ОбъяснНайбільш давнім періодом китайської цивілізації вважається епоха існування ранньої рабовласницької держави Шань, яка склалася на межі XV-XIV ст. до н. е. у долині ріки Хуанхе. У XII ст. до н. е. китайські племена з долини ріки Вей завоювали цю державу і дали їй особливу назву – Інь, а своєму царству – Чжоу. Воно існувало до VIII ст. до н. е. і роз’єдналося на п’ять незалежних князівств. Цей період розпаду першої централізованої держави Китаю тривав до III ст. до н. е.

За цей період китайці удосконалили примітивне ідеографічне письмо і перетворили його в ієрогліфічну каліграфію, а також склали місячний календар. Але особливого розвитку китайська культура досягла з часу перетворення Китаю в кінці III ст. до н. е. у єдину могутню імперію – с початку періоду династії Цинь, а потім династії Хань (остання існувала до 220 р. н. е.).

Протягом цього періоду Китай збагатив світову культуру такими важливими винаходами, як:

компас,

спідометр,

сейсмограф.

У Китаї також вперше з’явилися:

папір,

книгодрукування,

шрифт,

порох,

стремена,

гармати,

мореплавні пристрої (румпель, багатоярусні вітрила).

Пізніше було винайдено механічний годинник, пристосування для шовкоткацтва.

Своєрідність китайської культури полягає у відомому феномені, який отримав назву "китайські церемонії" – етико-ритуальні принципи і відповідні їм норми поведінки. Пізніше це привело до того, що ці принципи і норми змінили релігійно-міфологічне сприйняття світу. Цей процес знайшов своє завершення у вченні Конфуція (551-479 рр. до н. е.), який створив китайську релігійно-світоглядну систему – конфуціанство, яке у II-I ст. до н. е. стає державною ідеологією. У сфері соціальної політики та етики конфуціанству протистояв легізм.ение: