У 1972 році, внаслідок кулуарних інтриг, Петро Шелест переїздить до Москви, так би мовити «на підвищення» – заступником голови Ради міністрів СРСР. Насправді ж Брежнєв його просто усунув, поставивши на місце керівника УРСР більш лояльного Володимира Щербицького. Через рік Шелеста вивели зі складу Політбюро ЦК КПРС «за станом здоров'я» і відправили на пенсію.
Ще будучи очільником України, у 1970 році Петро Юхимович опублікував книгу «Україно наша Радянська». Як вважають деякі історики, саме ця книга і стала офіційним приводом для звільнення Шелеста з посади – його звинувачували в націоналізмі, зокрема, за ідеалізацію минулого України і самобутності УРСР. За легендою, останньою краплею стало те, що заголовок книги було набрано в три рядки, так що по перших літерах читалася абревіатура – «УНР». У 1973 році книгу взагалі визнали ідеологічно-помилковою і вилучили з продажу та бібліотек, а залишок накладу знищили.
Кандидаты в министры экономики, здравоохранения, туризма, и молодёжной политики проходили собеседование лично с главой Бурятии. 18 кандидатов – финалисты конкурса. Только что нам стало известно имя руководителя Минтуризма Бурятии. Им стала чиновница городской администрации Мария Бадмацыренова.
Ещё на этапе собеседования с комиссией, Бадмацыренова набрала наибольшее количество . Помимо неё в финал вышли индивидуальный предприниматель Евгений Нечаев и руководитель туристического агентства Гэсэр Доржиев.
Марии Борисовне Бадмацыреновой уже 39 лет. Ранее она трудилась заместителем председателя Комитета экономического развития и туризма, начальником отдела развития туризма Администрации Улан-Удэ.
Надеюсь
