Атомдық нөмірдің және период нөмірінің физикалық мәні​

Язык науки — международный язык, он универсален и понятен ученым из разных стран мира потому, что специалисты оперируют едиными терминами, международными символами, владеют латынью как специальной системой. Например, химическая реакция, записанная символами из таблицы Д.Менделеева, будет одинаково понятна ученому из Китая и Швеции, этот язык не требует переводчика. 
Перед шедеврами архитектуры, живописи, скульптуры и других видов искусства замирает сердце у людей из разных стран. Стоя у входа в готический собор Св. Витта в Праге, перед высокими сводами, ощущаешь себя песчинкой на пороге вечности. Это читается по лицам туристов из Германии, Японии, России… «Лунная соната» Л.Бетховена наводит на лирические размышления и будоражит воспоминания о несбывшемся и пережитом у людей разного возраста и культурного происхождения. В этом сила языка искусства: это язык кодов, которые человек расшифровывает самостоятельно. Искусство воздействует на сферу подсознательного, волнует чувства. Художественная литература ставит перед человеком вечные вопросы, которые актуальны для людей всех времен и континентов: как найти свой путь в жизни, выдержать испытание любовью, что есть истина, что есть свобода? Значение искусства в жизни человека в каждого государства одинаково: это та важная часть реальности, которая формирует осознанное восприятие действительности, переосмысление поступков и вырабатывает понимание ценностей и ориентиров. Помните фразу из «Фауста» Гёте? «Лишь только тот достоин жизни и свободы, кто каждый день за них готов пойти на бой!» Это достойное кредо для мыслящего человека, вне межнациональных барьеров. 
Итак, искусство и наука — те сферы жизни, которые занимают одинаково почетное место в умах и сердцах жителей планеты. Универсальность и понятность языков науки и искусства преодолеть межнациональные барьеры при восприятии информации или произведения другой культуры или эпохи

Объяснение:

Велике переселення народів — умовна назва в сучасній історіографії руху племен і народів Європи у 4-7 ст. в різних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії в 375 році.

Причинами переселення стали:

Глобальне похолодання: зливи, повені та різке зниження температури призвели до втрати врожаю, епідемій хвороб, дитячої та старечої смертності. Люди голодували і в пошуках кращого життя вирушили в більш теплі краї. У Норвегії в VI столітті близько 40% селянських господарств опинилися занедбані. Через бурі довелося залишити частину узбережжя Північного моря і території Південної Англії. Італія VI століття часто страждала від повеней.

Зародження державності: племена об’єднувалися в союзи, що призвело до збільшення і посилення армій. Народам простіше захоплювати нові території і здобич.

Занепад Римської імперії: на той момент почалися кризи практично у всіх сферах життя Риму. Імператорська влада відрізнялася деспотизмом і боротьбою воєначальників за престол: останні призвели до масштабної смути. У сільському господарстві землі сильно виснажилися і не могли давати достатньо врожаю. Армія сильно ослабла, а моральність і життєві пріоритети простих і багатих громадян імперії змістилися з торгівлі, воєн і розвитку держави до застіль, свят і задоволень примітивних бажань.

Зсув політичної та економічної активності: з великих міст Іспанії та Італії життя поступово переходила в Галію, в якій активно розвивалася торгівля, а велика кількість дощів не давала поширитися посусі.

Залучення німецьких народів, що жили на околицях Римської імперії, в її економіку і політику: користуючись ослабленням могутності держави, вони вимагали юридичного визнання себе, що призводило до виникнення двовладдя — влади Риму і самих племен.

Поразка гунів у хунно-китайських війнах у 201 році до н. е.-181 році н. е. Йдеться про низку зіткнень між Ханьським Китаєм і кочовою хуннською державою. В результаті Китай зміг витіснити ворогів зі своїх земель. Ті перебралися в Європу і, в свою чергу, почали тіснити місцеві племена. Це призвело до “ефекту доміно”: люди, які прийшли, змушували йти тих, хто там проживав раніше.

Збільшення чисельності міст, особливо в економічно вигідних регіонах і на околицях: через брак місця люди постійно мігрували, були змушені тіснити корінних жителів.