Славяне — крупнейшая в Европе этноязыковая общность. На сегодняшний день расселены на крайне обширной территории, причём даже вплоть до Дальнего Востока России. Общая численность общности — около 350 миллионов человек. Это сейчас известно более или менее точно, а вот почему славяне называются славянами и откуда произошло название — об этом существует множество научных споров.Почему славян называли славянами ?Слово «славяне» — до сих пор остаётся загадкой. Использовать его начали давно, ещё во времена Византии VI века. Тогда слово звучало как «склавины» и встречалось в трудах историков-летописцев Прокопия Кесарийского и Иордана. Славяне, кстати, упоминались довольно часто, поскольку были соседями самой Византии, а упоминания редко были положительными — соседи любили повоевать. Следует заметить, что о славянах говорили не только их непосредственные соседи, а и даже представители далёких земель. Например, персидский историк Гардизи упоминал в своих работах народы «славийа», которые жили в окрестностях Киева и западнее него. В арабский литератуе вообще существовал специальный термин для обозначения славян — «сакалиба», хотя в первую очередь так называли всех белых рабов, привезённых в арабские страны из Восточной Европы.
Если судить по «Повести временных лет», то самоназвание славян было именно таким же. Тем не менее, происхождение термина точно неизвестно — существует лишь ряд гипотез, которые пока ещё не были подкреплены реальными историческими фактами и доказательствами
Костянтин-Василь — князь (син Острозького Костянтина), український магнат, воєвода Київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.
В 1559 році Острозький стає воєводою київським, що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя України. Не прагнучи військової слави, Острозький проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях Київщини та Брацлавщини, засновуючи нові міста, замки та слободи.
В 1560-х роках Острозький виступав за рівноправне входження Русі до складу державного утворення Речі Посполитої. У 1569 році він став сенатором. Він був фактичним провідником Русі-України під час Люблінської унії 1569 року.
Своєрідними були стосунки Острозького і козацтва. Розуміючи важливе стратегічне значення Запорозької Січі, як форпосту проти турецько-татарської небезпеки, Острозький намагався підтримувати з козаками партнерські стосунки, зокрема приймаючи їх на службу. Однак на початку 1590-х років Острозький вороже поставився до назріваючих козацьких заворушень, які загрожували розгалуженим земельним володінням князівського роду. Під час козацького повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 роках, незважаючи на ряд невдач, військо зібране Острозьким у вирішальні битві під П'яткою нанесло нищівної поразки повсталим.
В релігійній сфері Острозький ретельно дбав про українське православ'я. За його часів місто Острог, стає центром православної духовності. Загалом відзначаючись релігійною толерантністю, Острозький цікавився творами католицьких богословів, певний час знаходився під впливом протестантизму. Характерним було ставлення Острозького до актуального на той час питання про об'єднання католиків і православних. Виступивши спочатку на підтримку такого об'єднання, Острозький волів тримати процес під повним власним контролем. Тому, коли в 1594—1596 роках частина духовенства здійснила спробу укласти церковну унію оминаючи князя, Острозький виступив її рішучим супротивником, різко засуджуючи рішення Берестейського собору.
Княжіння Острозького позначилося неабияким піднесенням української культури та освіченості, що не в останню чергу було зумовлено намаганням князя зробити свою резиденцію центром культурного опору католицькій та унійній експансії.
За сприянням Острозького в Острозі була зібрана велика бібліотека, яка включала в себе грецьку та західноєвропейську богословську літературу, передруки античних творів, словники, космографії, граматики та інше. В 1575 році Острозький запросив Івана Федорова для організації друкарні в князівській резиденції. Завдяки острозькій друкарні світ побачило більше 20 видань, в тому числі перший повний текст Біблії слов'янською мовою 1580 року.
Близько 1578 року при академії почала діяти школа, де окрім низки традиційних на той час точних та гуманітарних дисциплін, вперше паралельно викладалися латинська, грецька та церковнослов'янська граматики.
Наприкінці XVI століття Констянтин-Василь Острозький був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 містечок і 2760 сіл.
Останні роки життя старий князь поступово відійшов від участі в політичному і культурному житті країни. Останні роки свого княжіння Острозький доживав в Дубенському замку. Збайдужіння Острозького до людських справ негативно позначилося на діяльності академії в Острозі, яка на початку XVII століття поступово занепадає.
Объяснение:
