по Истории Расскажите о религии Нидерландов конца 17- начала 18 века (8-10 предложений)

Какая была религия? Как относились? Как часто посещали? И т. д.
В общем напишите всë, что сможете .

Первыми были найдены два наиболее крупных городских центра – Мохенджо-Даро и Хараппа (часто всю цивилизацию называют Хараппской по имени последнего). Название Мохенджо-Даро переводится c хинди как "Холм Мертвых", и это условное название. Истинное осталось неизвестным. Позже были открыты еще два города – Чанху-Даро и Калибанган. В последнее время раскопки ведутся в периферийных районах, в частности в районе города Лотхала, который, возможно, был морским портом (найдена верфь, связанная каналами с рекой, впадающей в Камбейский залив). На сегодняшний день считается, что Хараппская культура возникла в 2300-1700 гг. до н.э. Каждая цивилизация имеет что-то, что у нее было «самым-самым». В частности, в индской это был город Мохенджо-Даро – самый большой город древнего мира. Его площадь занимала 260 гектар и в городе есть здания площадью до 200 м2 (сравните это с нынешними элитными квартирами, чья площадь порядка 150м2 и более).
Города Инда имели двухчастную планировку. Это значило, что часть города строилась на искусственном возвышении – это была цитадель, где находились храмы и места городского управления (мэрии, одним словом). Там же находился бассейн для ритуальных омовений и зернохранилища. Вторая часть – собственно поселение – имело улицы для проезда повозок. Дома имели часто высоту в два этажа и специальные комнаты для омовения, откуда грязная вода поступала в специальные отстойники. В городах был водопровод с керамическими трубами. На концах труб были фланцы, предотвращающие утечку воды и нечистот. Стыки труб уплотнялись асфальтом. Вообще канализация в долине Инда кажется более совершенной, чем в других странах мира.
Сложно сказать что-либо о строе индской цивилизации, но очевидно, что существовало сильное неравенство между людьми, и можно предположить, что она была похожа на месопотамскую.
Индская цивилизация прекратила свое существование. Можно утверждать, что это произошло постепенно. И не в результате набегов кочевников-ариев (подробнее проарийцев можно посмотреть в другой лекции) с северо-запада. Некоторые исследователи предполагают, что в этой местности произошла одна из первых экологических катастроф. Вырубка леса и нерациональное ведение поливного земледелия привели к наступлению пустынь с севера и к гибели цивилизации, которую некому было поддержать в слабозаселенной тогда долине Инда.
Продолжением этой цивилизации стала цивилизация арийских племен, где уже быстрыми темпами развивалось ткачество, металлообработка и сельское хозяйство (кстати, шелк и рис)

Уявлення про минуле відіграє щоразу важливіше значення в процесі дентифікації з власною етнічною і національною спільнотою, а також у взаємному сприйнятті поляків та українців. Цю тенденцію ми гаємо в Польщі від часу появи перших дискусій навколо єдвабного в 2001 року, а також дискусій при відзначенні шістдесятої pічниці Волинської трагедії у 20о3 році. Натомість, в Україні ці розмови більшою мірою 3'являються пiсля Помаранчевої революці 2004 року. Останні дослідження на цю тему показували, що в польській громадській думці уявлення про жоден інший народ не формувалися настільки під впливом конфліктних подій з новітньої історії, як це сталося у випадку з українцями (Trosгynski, 2016). Разом а тим, не схоже, що ідентичність сучас- них українція сильніше залежить від історі, як це можна побачити у поляків,-більшою мірою це все-таки ідентичність, що пов'язана з побудовою держави, яка мала 6 відпа- nідати очікуванням громадян. Тим не менше, обох країнах керівництаа держаа реалі зують політику національної пам'яті, скеровану на односторонню інтерпретацікю подій 20 століття, яка абудована на мартиролоаі і героїзації аласного народу. Такий підхід зміцнився після Евромайдану а Україні у 2014 року і nісля приходу до влади у Польщі роком пізніше партії «Право Справедливість». Так само засоби масової інформації в тому числі «нові», яких стирається межа міжаяторомічитачем-створюють образи минулаго в подібний б. Враховуючи сильну політизаціюірозширене використання медіальних образівупублічномужитті, академічним iсторикам а обох країнах дуже важко пробитися до громадського обговорення CBOIM професійними поглядами. Відтоді, як держави Центральноїі Східної Европи надають все більшу вагу історичній політиці, прикладом чаго е поява 1нститутів національної пам'яті (у Пальщі- у 2000 році, в Україні- в 2006 році), починає змінюнатися і роль самих історикiв. Частина а них більшою мірою ангажується в реалізацію партикулярних інтересів саоєї держави, ніж в реалізацію більш універсальної місії наукових досліджень. Дослідженню взаємозалежності між громадською думкою, істориками, осаітою, засобами масової інформацї, а також структурних подібностей і відмінностей між історичними культурами в Польщі й Україні присвячений дослідницыкий проект «сторичні культури в процесі змін