subratova2007
17.01.2023 20:21

Об’єкти, збудовані в Запоріжжі у 30-х рр.:• * • А Дніпрогес, Дніпровський алюмінієвий завод, «Запоріжсталь». • Б Дніпровський алюмінієвий завод, «Запоріжсталь», Запорізький автомобільний завод. • В «Запоріжсталь», Запорізький автомобільний завод, Дніпрогес. • Г Запорізький автомобільний завод, Дніпрогес, Дніпровський алюмінієвий завод Засоби вичавлювання з народу грошей, які було застосовано в роки перших п’ятирічок: * • А державні позики, емісія грошей, збільшення виробництва горілки. • Б емісія грошей, збільшення виробництва горілки, соціальні пільги. • В збільшення виробництва горілки, соціальні пільги, державні позики. • Г соціальні пільги, державні позики, емісія грошей. 3 Причина провалу в УСРР плану форсованої індустріалізації в роки першої п’ятирічки: * • А виконанню плану перешкодили зовнішньополітичні обставини, реальна загроза війни. • Б виконанню плану перешкодили непередбачені стихійні лиха. • В нереальність показників плану індустріалізації, адміністративно-командні методи виконання. • Г саботаж населення, збройний опір, диверсії, «економічне шпигунство» . 5 Причини реалізації більшовицькою владою планів форсованої колективізації українського села: * • А колгоспи швидко довели селянам свою ефективність. • Б масштабні репресії та Голодомор змусили селян сприйняти колгоспи. • В українські селяни щиро вірили в ідеали комунізму й підтримували більшовиків. • Г широка агітаційна кампанія та економічна зацікавленість селян. 6. Мета більшовицької політики індустріалізації: * • А забезпечення часткового вдосконалення та розвиток промисловості, відбудова якої відставала від відбудови сільського господарства. • Б завершення промислового перевороту, ліквідація ручної праці в промисловості. • В перетворення СРСР з аграрної на індустріально розвинену державу, в економіці якої промисловість відіграватиме провідну роль. • Г поставлення промисловості на службу сільському господарству, щоб за випуском цієї продукції обійти всі країни світу . 7 Назва 1929 року після відповідної статті Йосифа Сталіна: * • А «Рік великого досягнення». • Б «Рік великого перелому». • В «Рік великого терору». • Г «Рік великого успіху». Наслідок трагедії 1932-1933 рр.: * • А винищення більшості селянства. • Б зламала опір селян колгоспній системі. • В кооперація села. • Г повна русифікація селянства. 10 Галузі (галузь) економіки, у які направляли основні капіталовкладення в роки перших п’ятирічок: * • А важка промисловість (енергетика, машинобудування, металургія). • Б легка і харчова промисловості. • В нафто-хімічна та хімічна промисловості. • Г сільське господарство та переробна промисловість. 11. Ставлення більшості українських селян до колективізації сільського господарства: * • А байдуже, оскільки вони мали право не вступати в колгоспи, залишатися одноосібниками. • Б вороже, стихійний опір, збройні повстання, не віддавали колгоспам своє майно і худобу. • В ентузіазм, піднесення, всебічна підтримка, добровільний запис у колгоспи. • Г стримана підтримка, адже селяни вважали колгоспи формою кооперації, яку вони сприймали цілком позитивно. 12 Мета діяльності комісії Молотова в Україні впродовж жовтня 1932 — січня 1933 рр.: * • А введення в дію Дніпровського алюмінієвого заводу. • Б контроль за повним виконанням хлібозаготівельного плану. • В проведення кадрових змін у партійному керівництві республіки. • Г розслідування справи «Спілки визволення України». 13 Причини голоду 1932-1933 рр. в Україні: * • А вилучення більшості продовольства у селян, щоб придушити опір політиці комуністичного режиму, труднощі у збиранні врожаю через організаційні зміни при колективізації. • Б епідемії хвороб не дали можливості зібрати досить непоганий урожай зернових, реквізиції. • В посуха, недорід, труднощі внаслідок організаційних змін під час колективізації. • Г шкідництво «ворогів народу», продаж величезної кількості зерна за кордон. 14. Цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення за національним принципом * • А братовбивство. • Б геноцид. • В канібалізм. • Г тероризм. 15 Підсумки розвитку промисловості України в роки перших п’ятирічок: * • А економіка за характером була переважно аграрно-індустріальною, розвиток лише харчової промисловості та паливно-енергетичного комплексу. • Б економіка за характером була переважно аграрною, розвиток лише легкої та харчової галузей. • В перетворення України на високорозвинуту індустріальну державу. • Г створення в Україні промислової бази, характер економіки змінився з аграрного на переважно індустріальний.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Ильдар1234567890п
31.05.2022 19:28

Внутренняя политика.

В первые годы своего правления он инициировал некоторые незначительные социальные реформы и крупные либеральные образовательные реформы, такие как строительство большего количества университетов. Коллегия была упразднена и заменена Государственным советом, который был создан для совершенствования законодательства. Были также внесены планы по созданию парламента и подписанию конституции.

Внешняя политика.

Во внешней политике он изменил позицию России по отношению к Франции четыре раза между 1804 и 1812 годами между нейтралитетом, оппозицией и союзом. В 1805 году он присоединился к Великобритании в войне третьей коалиции против Наполеона, но после массового поражения в битве при Аустерлице он заключил с Наполеоном Тильзитский договор (1807), присоединился к Континентальной системе Наполеона и сражался в морской войне против Великобритании между 1807 и 1812 годами. Александр и Наполеон никогда не могли договориться, особенно о Польше и их альянс рухнул к 1810 году.

0,0(0 оценок)
Ответ:
mariach1
08.07.2022 11:42

Советская власть придавала большое значение ликвидации неграмотности. Согласно ленинской доктрине неграмотность была «врагом революции». И если посмотреть результаты всех пятилеток, то развитие культурной жизни всегда основывалось на качественном образовании. Также считается, что советское школьное образование было лучшим.  

Судя по действиям партии мы также можем говорить о том, что советская власть стремилась ликвидировать неграмотность. Это проявляется в масштабном открытии школ, средних школ, вечерних школ и школ рабочей молодежи. Было обязательных 7 классов, все должны были уметь читать и писать.

Это делалось для выполнения нескольких задач. Во-первых, если есть нужда в росте экономики, то нужно заботиться о квалификации специалистов во всех отраслях хозяйства. Поэтому все специалисты должны уметь читать, писать и анализировать. Кроме того, посредством образования можно было создать уникальное общество с марксистко-ленинским сознанием, полностью лояльным к власти и режиму.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота