2. раскройте значение образования казахского ханства, определив влияние этого процесса на все сферы жизни общества. культура социальная сфера политика образование казахского ханства 3. не менее двух фактов, связанных с личностями керей и жанибек. сделайте вывод о роли казахских ханов в укреплении государства

XVII столетие названо современниками "бунташным веком". Это время крупных социальных движений: двух мощных крестьянских восстаний, целого ряда восстаний городских, а также церковного выступления, переросшего в социальное движение.

ПРИЧИНЫ ВЫСТУПЛЕНИЙ были разные.
"Соляной бунт" был вызван недовольством политикой правительства Б. И. Морозова; городские восстания в Пскове и Новгороде случились вследствие резкого повышения цен на хлеб; "медный бунт" вызвал финансовый кризис, а Соловецкое восстание - реформа патриарха Никона. Кульминацией же народных выступлений стало восстание под предводительством С. Т. Разина. Ни одно из выступлений не закончилось победой. В ходе борьбы за окончательную централизацию государства против местного суверенитета и местных вольностей правительство жестоко подавляло любое проявление вольнодумства - в экономической ли, социальной или религиозной сфере оно проявлялось.

Вслед за изданием Уложения 1649 года усилилась тенденция к самораскрепощению крестьян - стихийно и принимавшее порой угрожающее размеры бегство их на окраины: в Заволжье, Сибирь, на юг, в места казачьих поселений, возникших еще в 16 веке и теперь ставших центрами концентрации наиболее активных слоев несвободного населения.

В 50 - 60-х годах XVII века неудачные опыты казны, война России с Речью Посполитой за воссоединение Украины с Россией, усугубили назревавшее недовольство.

Проницательные современники ясно видели существенные черты нового. “Бунташный век” - такою оценку давали они своему времени. В самом начале этого века страну потрясла первая Крестьянская война, достигшая наивысшего подъема в 1606 - 1607 гг. , когда во главе восставших - крестьян, холопов, городской бедноты - встал Иван Исаевич Болотников. С большим трудом и немалым напряжением сил феодалы подавили это массовое народное движение. Однако за ним последовали: выступление, возглавленное монастырским крестьянином Балашом; волнения в войсках под Смоленском; более 20 городских восстаний, прокатившихся в середине века по всей стране, начиная от Москвы (1648 г.) ; восстания в Новгороде и Пскове (1650 г.) ; “медный бунт” (1662 г.) , местом действия которого вновь становится столица, и, наконец, Крестьянская война Степана Разина.

Причини прийняття християнства: а) необхідність зміцнення феодальних відношень у ранньофеодальній державі, тому що язичництво суперечило єднанню Русі; б) прийняття єдиної з Візантією релігії зміцнювало б південні межі Русі, тому що Русь одержала б на півдні авторитетного і могутнього союзника; в) прийняття християнства сприяло підняттю міжнародного авторитету Русі, так як до 988 р. Русь в очах Європи і Візантії була «дремучей, поганською»; г) прийняття християнства сприяло б зближенню з високорозвиненої Візантією - спадкоємицею культури Древньої Греції (технології, література, мистецтво, архітектура і т.п.). Розвиток подій: а) для зміцнення великокнязівської влади Володимир проводить реформу язичництва, створивши пантеон шести богів на чолі з Перуном; б) переконавшись у неспроможності язичества, як пануючої релігії феодальної держави, Володимир вирішив прийняти християнство візантійського обряду (православ'я). Щоб не потрапити при цьому у васальну залежність від Візантії, як інші, Володимир захопив Візантійську фортецю Херсонес (988 р.), і відтіля як переможець продиктував 2 умови візантійському імператору: видати за нього сестру імператора, після чого він готовий прийняти християнство; водохрещення киян мало місце на ріці Почайні в 988 році (історик 0. М. Раков називає іншу дату - 1 серпня 990 р.).

Значення прийняття християнства: а) сприяло зміцненню К. Русі як ранньофеодальної держави, підняло її міжнародний авторитет.