Джерело 1. «...Дарій прислав до Александра своїх довірених з листом, у якому пропонував йому десять тисяч талантів (грошова одиниця) як викуп за полонених, усі землі по той бік Євфрату, одну з дочок за дружину і договір про дружбу й союз. Коли Александр поділився цією звісткою зі своїми друзями, Парменіон сказав: “Якби я був Александром, я прийняв би ці умови”. “Клянусь Зевсом, і я прийняв би, якби був Парменіоном”, - вигукнув Александр... Дарієві ж він сказав, що як над землею не бувати двом сонцям, так над Азією не панувати двом царям» (Плутарх).Джерело 2. «...Пор (ім'я індійського царя) завдяки своєму зросту, а також кремезній будові тіла,
був у такій пропорції до свого слона, як вершник на коні, хоч слон під ним був велетенський. Цей слон виявляв дивовижну тямущість і турботливість про царя: поки царю вистачало сили, слон захищав його від нападу ворогів, та коли відчув, що Пор від багатьох дротиків і ран знесилився, то, боячись, щоб він не впав, поволі опустився на коліна й почав обережно хоботом виймати з його тіла дротик за дротиком. Коли Пора взяли в полон, Александр запитав його, як треба з ним поводитися. “По-царськи”, - сказав Пор. На запитання Александра, чи не хоче він додати що-небудь, Пор відповів: “У слові «по-царськи» міститься все”. Александр не тільки залишив Пора при владі, призначивши сатрапом країни, володарем якої той був, а й приєднав до його володінь нові землі, підкоривши племена, раніше незалежні» (Плутарх).

Джерело 3. «Александра охопило бажання відправитися до Амона в Лівії; він хотів запитати бога - говорили, що передбачення Амона збуваються з дивовижною точністю і що саме він провіщав Персею й Гераклові. Александр прагнув наслідувати і Персея, і Геракла; до того ж, походячи з роду обох, він пов’язував своє походження з Амоном, як міфи пов’язують походження Геракла й Персея із Зевсом. Отже, він відправився до Амона, розраховуючи, що точно дізнається про те, що його стосується, або принаймні зможе сказати, що дізнався» (Флавій Арріан).

​

Завдання 2.
Визначте, про який епізод Східного походу йдеться в кожному з уривків.
Установіть хронологічну послідовність подій.
У відповіді Ви фіксуєте назву події та її дату.

А хронологічну послідовність виконуєте в числовому форматі (Наприклад 2,3,1 де цифра два подія, що відбулася раніше за усі інші). Для встановлення хронологічної послідовності, можна викорисати матеріали карта з Атласу.

​

Понятие нового времени появилось в XV веке в Италии в эпоху Возрождения. Именно тогда возникла идея разделить историю человеческой цивилизации на три основных периода: древнего мира, средние века и новое время.

Если с древними цивилизациями и средними веками все понятно, то новое время определяется довольно условно, поскольку разные страны и народы вступали в него в разное время.

Основным признаком нового времени можно назвать одновременный прорыв в промышленности, науке, культуре и религии большинства европейских стран, в результате чего их развитие резко пошло вперёд.

Новое время продолжалось условно три века – с XVI по XIX. Началом нового времени принято считать великие географические открытия, концом – Первую мировую войну.

Особливості діяльності масонських організацій в Україні:

Політичний характер масонських організацій - лож (від французького ~ «löge» - місце зборів).

Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення.

Тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.

Члени масонських організацій (лож): лікарі, архітектори, літератори, купці.

В Україні - багато представників старшинсько-шляхетських родин.

Центр масонського руху в Україні: в останній чверті XVIII ст. центром став Київ.

Найвідоміші організації (ложі) масонів в Україні:

1. 1817 р. м. Одеса «Понт Евксінський»:

Засновник - генерал-губернатор, граф Олександр Ланжерон, який залучив до масонства Івана Котляревського - автора вже надрукованої поеми «Енеїда», який служив у війську.

Відомий член ложі Іван Орлай - видатний український просвітитель» колишній, директор Ніжинського ліцею, директор Ришельєвського ліцею в Одесі.

У складі ложі було більше 70 чоловік різних національностей.

1817 p м. Одеса «Трьох царств природи» (надр, рослинного і тваринного світу).

Склад членів багатонаціональний: росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці,

Членами ложі були онуки останнього українського гетьмана Кирило і Петро Розумовські, яких переслідувала царська влада: першого, оголосивши божевільним, замкнули в Суздальському монастирі, а потім «змилостивилися» засланням обох в Одесу під нагляд міської адміністрації.

Підсумок. Обидві одеські ложі змушені були припинити свою діяльність через доноси на адресу царської влади про «політичні дебати» на засіданнях. Хоч ці дебати і не мали яскраво вираженого антиурядового характеру.

2. 1818 - м. Полтава «Любов до істини»:

Заснована українськими чиновниками 1819рр. і поміщиками. Склад ложі налічував 23 (20) чоловіки. Серед них: І. Котляревський, В. Лукашевич, С. Кочубій, С. Петровський, Г. Вогаєвський, Г. Тарновський.

Очолив ложу Михайло Новиков, управитель губернської канцелярії.

Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили.

У підсумку зосередилися на турботах про підвищення загальної політичної свідомості українського дворянства.

Ложа відігравала велику роль в масонському русі. Чутка про неї дійшла до Петербурга.

В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І.

3. 1818-1822 pp. м. Київ Ложа «Об'єднання слов'ян»:

Засновники: В. Роснишевський, П. Харлинський, П. Олизар та ін.

В останній рік свого існування ложа налічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, росіяни; за професією і родом занять: державні службовці, вчителі, лікарі, військові.

Головний напрям її діяльності виражав символічний знак: хрест із написом «Єдність слов'янська».

Поступово багато учасників масонських організацій розчарувалися в пасивній діяльності; дійшли висновку про необхідність чіткіше визначити своє ставлення до історичної долі України в минулому, зайняти більш дієву позицію, при цьому дотримуючись конспірації. Так, на базі Полтавської ложі була створена наступна організація, що використовувала досвід масонських організацій.

4. 1820- 1822 pp. Київ, Полтава, Чернігів та інші міста. «Малоросійське таємне товариство». Засновник - Василь Лукашевич, предводитель дворянства Переяславського повіту. До складу організації входили: С. Кочубій, В. Тарновський, П. Капніст, О. Величко, І. Котляревський, брати Алексеєви, К. Шаполипський та ін.

Програмний документ - «Катехізис автономіста».

Цілі товариства:

Вести пропагандистську роботу в масах, щоб сприяти підйому культосвітнього і політичного рівня свідомості;

Об'єднати маси навколо ідеї ліквідації кріпосництва та обмеження влади царського самодержавства;

Домогтися незалежності України і відмежування від Польщі.

1826 р. - члени Малоросійського товариства були заарештовані. Під час слідства в Петербурзі В. Лукашевич заперечував існування організації. Він був ув'язнений в Петропавловську фортецю. Після нетривалого ув'язнення члени таємного товариства були звільнені.

Значення діяльності товариства:

Це була одна з перших суспільно-політичних організацій в Україні, що свідчило про зародження організованої політичної опозиції самодержавству;

Хоч товариство й не Ало чіткої програми дій, однак його існування свідчило про активізацію національного руху в Україні;

1822 р. Почалося переслідування масонських лож. За указом царя діяльність масонських організацій заборонялася на всій території Російської імперії.