Діяльність Клавдія до ть будь ласка​

В історії війн деякі битви вирішували долю поодиноких народів та держав на довгі десятиліття — а то і століття. До таких битв належить без сумніву і битва під Полтавою, яка вирішила долю не тільки Шведської імперії і Московського царства, але також і України.  Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави. Лівобережна Україна 1709 року зазнає відчутного удару по своєму самоврядному статусу.

Полтавська битва мала далекосяжні наслідки і для всієї Європи. Шведський історик Петер Енґлунд зазначає:

Від дня Полтавської битви закінчився період шведського панування, Московське царство почало звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Шведської імперії, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Шведської імперії до Московського царства, яка міцніє і перетворюється у велику державу.

 1. Причины войны и повод к ней. В XIV
веке началась длительная и тяжелая война между Англией и Францией. Она продолжалась с перерывами более ста лет, и поэтому ее назвали Столетней войной (1337—1453).
Французский король стремился отвоевать у Англии Аквитанию: без этого не могло завершиться объединение Франции. Но Аквитания была ценным источником доходов, и английский король не желал терять ее.
Английский король был родственником короля Франции: его мать была дочерью Филиппа IV Красивого. Используя то, что после смерти сыновей Филиппа IV стала править династия Валуа, он заявил о своих правах на французский престол.
2. Армии двух стран. Французское войско состояло из рыцарских отрядов, возглавляемых сеньорами. Рыцари не признавали дисциплины: в бою каждый из них действовал самостоятельно и старался выделиться личной доблестью. Пехота состояла из чужеземных наемников. Рыцари относились к пехотинцам с презрением.
Английское войско было организовано лучше французского. Им командовал сам король. Кроме рыцарской конницы, у англичан была многочисленная дисциплинированная пехота, которая состояла из свободных крестьян. Пехотинцы-лучники пускали из арбалетов стрелы на 600 шагов,а с 200 пробивали рыцарские доспехи.