Определи открытие и его автора укажи влияние данного открытие на современное общество.

У ході аграрної реформи територія України була поділена на регіони за специфікою проведення: 1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю); 2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).

Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).

Однак селянство залишалося нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування.

Унаслідок земельної реформи селяни на півдні та сході втратили 30 % своїх наділів. На Правобережжі уряд збільшив селянські наділи на 20 % з метою привернути селян на свій бік і послабити польську шляхту.

Протягом 49 років селяни мали сплатити викупні платежі. На Правобережжі викупна плата була зменшена на 20 %. Впроваджувалася система селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості, встановлювалась кругова порука за сплату податків.

Наслідки реформи:

1) відбулися корінні зміни в розподілі земельної власності;

2) товаро-грошові відносини ставали домінуючими в господарствах поміщиків та заможних селян;

3) чіткішою стала спеціалізація окремих районів України;

4) були поширені різні методи використання землі (оренда, ведення власного господарства);

5) підвищилась урожайність сільськогосподарських культур унаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.

1) в под­твер­жде­ние:

−рас­ши­ре­ние и упро­че­ние фе­о­даль­ной соб­ствен­но­сти на землю по­слу­жи­ло ос­но­вой юри­ди­че­ско­го оформ­ле­ния кре­пост­но­го права, что про­ти­во­ре­чи­ло на­прав­ле­нию со­ци­аль­но- эко­но­ми­че­ско­го раз­ви­тия За­пад­ной Ев­ро­пы в XVII в.;

−ис­поль­зо­ва­ние кре­пост­но­го труда в ма­ну­фак­тур­ном про­из­вод­стве, что про­ти­во­ре­чи­ло на­прав­ле­нию эко­но­ми­че­ско­го раз­ви­тия стран За­па­да в этот пе­ри­од;

−в от­ли­чие от За­пад­ной Ев­ро­пы, в Рос­сии от­сут­ство­ва­ла бур­жу­а­зия; тор­гов­лей за­ни­ма­лось ку­пе­че­ство;

−со­хра­не­ние во­ен­ной роли по­лу­ре­гу­ляр­ных стре­лец­ких пол­ков и по­мест­но­го (дво­рян­ско­го) вой­ска в то время, когда на За­па­де со­зда­ва­лись ре­гу­ляр­ные армии;

−ев­ро­пе­и­за­ция в куль­ту­ре и быту за­тро­ну­ла толь­ко часть выс­ше­го слоя рос­сий­ско­го об­ще­ства; −оста­ва­лось гос­под­ству­ю­щим ре­ли­ги­оз­ное ми­ро­воз­зре­ние;

2) в опро­вер­же­ние:

−го­су­дар­ство ис­поль­зо­ва­ло опыт ино­стран­ных спе­ци­а­ли­стов, в Москве для них по­стро­е­на новая Не­мец­кая сло­бо­да;

−ре­ор­га­ни­за­ция и со­вер­шен­ство­ва­ние во­оружённых сил (со­зда­ние пол­ков «ино­зем­но­го строя», из­ме­не­ния в по­ряд­ке ком­плек­то­ва­ния и на­бо­ра в полки, рас­пре­де­ле­ние во­ен­ных кор­пу­сов по окру­гам);

−из­го­тов­ле­ние ору­жия с учётом за­пад­но­ев­ро­пей­ско­го опыта;

−по­яв­ля­ют­ся пер­вое выс­шее учеб­ное за­ве­де­ние — Сла­вя­но-греко-ла­тин­ская ака­де­мия, пер­вая ру­ко­пис­ная га­зе­та; создаётся пер­вый театр; всё боль­ше пред­ста­ви­те­лей верх­них слоёв об­ще­ства вла­де­ет ино­стран­ны­ми язы­ка­ми (поль­ским, ла­тин­ским), носит ев­ро­пей­скую одеж­ду; знать всё чаще берёт на служ­бу ев­ро­пей­ских вра­чей и учи­те­лей.