Россия стремилась выйти к берегам болтийского моря, но этому мешал Ливонский орден.
В 1503г. Иван 3 подписал с Ливонским орденом перемирие на 50, по условиям которого Орден должен был ежегодно платить дань. Но это не выполнялось. Когда срок перемирия истек, Иван 4 потребовал не только заплатить недоимки за все предыдущие годы, но и сохранить нейтралитет в случае войны между Россией и Литвой. Орден на мог на это согласиться и заключить военный союз с польско-литовским королем Сигизмундом 2 Австрийским. Это стало поводом к войне.
В 1558г. Россия начала военные действия против Ордена. Сначала всё шло хорошо для России, но в 1559г. московское правительство не рискнуло продолжать боевые действия и заключило перемирие.
Противниками России в этой войне был сначала ливонский орден, а когда он пал, в войну включились Швеция,Дания, Эстония и Литва.
Итоги войны: объединение Польши и Литвы в одно государство- Речь Посполитая
Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.
