Во второй половине 19 века, методы тайных организаций стали более радикальными, появились террористические организации. Также, стал более широким сословный круг, принимавший участие в работе тайных обществ. Обратив внимание на ошибки опыта (как известно, в первой половине 19 века тайные организации не брали в расчет народные массы, а ориентировались на передовую молодеж дворянства), члены организаций обратили свой взор на народ (крестьянство, пролетариат и другие классы и сословия) и путем пропаганды старались сподвигнуть их на революцию. Несмотря на перемены в политике тайных обществ, это не вызвало подъема революционных настроений в массах, хотя и обратило взор правящих кругов на серьезные и многочисленные проблемы как социального характера, так и политического, а также доказало несовершенство государственного аппарата.
Объяснение:
Объяснение:
До наших днів дійшли багато пам'ятників архітектури, які можна віднести до елліністичного типу. Наприклад, фортеця в Дербенті (рис. IV.2), храм в Гаріі, який був зведений в I ст. до н.е. у Вірменії (рис. IV.3).
На уламках імперії Олександра виникає ряд держав. Серед них елліністичне Єгипетське царство, Пергамское царство в Малій Азії, держава Селевкідів на територіях Іраку, Ірану, Азербайджану, частині Вірменії, Південного Дагестану, Близького Сходу, Афганістану, Пакистану, Гірського Таджикистану (Бадахшана) і частини Киргизії, ряд дрібніших царств в Малій Азії, торгова олігархічна республіка на острові Родос. Визнаними центрами елліністичного світу в цей період поряд з Афінами стають Олександрія Єгипетська, Селевкія на Тигру, Пергам, Мараканда.
