Кінець XIX - початок XX ст. відмічені вступом найбільших країн Західної Європи і США в таку стадію суспільно-економічних стосунків, яка зажадала наукового і технічного переозброєння виробництва і вдосконалення соціальних інститутів. Школа в цей період на усіх її східцях не відповідала вимогам науково-технічного прогресу. Потреба в оновленні школи і педагогічної науки ставала усе більш актуальною.
Традиційні педагогічні теорії були головним чином націлені на формування культури мислення, передбачали жорстке управління педагогічним процесом і відводили в нім первинну роль учителеві. Подібні установки вели до надмірної інтелектуалізації освіти, позбавляли учнів самостійності.
Перегляд педагогічних установок, перебудова освіти в провідних країнах світу перетворилася на одну з найважливіших педагогічних проблем.
У західно європейських країнах і США в суспільно педагогічній
