Рівень 2

7. Які з наведених подій відбулися в період нової економічної політики? (три відповіді)

А) відновлення діяльності університетів у Харкові, Києві, Одесі та Дніпропетровську;

Б) заснування М.Хвильовим Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ);

В) створення Державної української мандрівної капели (ДУМКА);

Г) організація в Києві театру «Березіль» на чолі з Л. Курбасом;

Д) заснування в м. Києві Української академії наук;

Е) заснування товариства «Геть неписемність!».

8. Який термін відповідає визначенню: «Комплекс заходів вжитих ВКП(б) у 1920 – 1930х рр., що мав на меті модернізацію промисловості: будівництво заводів, фабрик, залізниць та інших індустріальних об’єктів»

А) колективізація Б) соціалістична індустріалізація

В) культурна революція Г) націоналізація

Рівень 3

9. Установіть відповідність між суспільно-політичними подіями 1920-х рр. і їхніми наслідками:

А) Проголошення курсу на коренізацію в УСРР.

Б) Утворення Союзу РСР.

В) Утворення Всеукраїнської надзвичайної комісії по боротьбі з неписьменністю.

Г) Проголошення курсу на нову економічну політику.

1. Запровадження трудової мобілізації, заборона товарно-грошових відносин і вільної торгівлі.

2. Зростання питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.

3. Швидка відбудова промисловості, зростання продуктивності праці та фізичного обсягу продукції.

4. Половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.

5. Затвердження нового тексту Конституції УСРР, де юридично закріплювалися повноваження республіки.

10. Розташуйте в хронологічній послідовності:

А) взято курс на форсованого індустріалізацію;

Б) відкритий суд над “шахтинцями”;

В) став до ладу тракторний завод у Харкові;

Г) взято курс на коренізацію.​

Городские избы (слово "дом" почти не употреблялось) строились преимущественно из лиственницы, в изобилии росшей в лесах Заволжья.

Высокий, четырехугольный, "клеткой" сруб заключал в себе одну теплую (отапливаемую), две-три "холодные" горницы и "сени". Печь в теплой горнице, при отсутствии печной трубы, выходящей на крышу, топилась из сеней, дым при этом выпускался на волю через отверстие в стене.

Низ трехъярусной постройки, подклеть, предназначался для кладовой и сухого "подполья" (в особо холодную зиму в нем еще помещались лошадь и корова). На чердаке под крышей устраивалась девичья светлица, или терем, - постоянное помещение для детей и женщин. Небольшие оконные проемы в горницах затягивались у достаточных людей тонким слоем слюды, у бедняков - высушенной кожей сома. Состоятельные люди соединяли несколько домовых срубов вместе и получившиеся "хоромы" украшали по фасаду деревянной пестрой резьбой.

Внутренняя обстановка дома не блистала обилием или разнообразием мебели: в горнице стояли столы, лавки, скамьи (те же лавки, но со спинкой), стольцы (табуретки) и сундуки-укладки. О кроватях нижегородцы знали только понаслышке; ложем служила скамья с приставленной к ней лавкой.

На дворе при доме размещались амбары, хлев; курятник и "мыльница" (баня). Дворовая усадьба окружалась бревенчатым тыном, который в последние десятилетия века стал заменяться дощатым забором.

Огороды при посадских домовладениях засаживались капустой, луком, чесноком, редькой, морковью и репой. Со свеклой и горохом нижегородцы познакомились в середине столетия после наплыва украинцев на берега Волги. Картофель оставался неизвестным до XIX века.

У нижегородских богачей из торгового и служилого сословия, кроме огородов, имелись еще сады с яблоневыми, грушевыми, вишневыми и сливовыми деревьями. При каждом таком саде был пруд или прудик с рыбой.

Вообщем, особенности и есть в этом.

Время Ивана Грозного неизменно привлекает к себе внимание историков со времен Карамзина и до нашего времени. Это время огромного роста международного авторитета России и одновременно укрепление централизованного самодержавного государства. И в центре всех этих событий стоит первый русский царь - правитель, политик, воитель, писатель и поэт, одновременно и сильная личность, и человек со сложной трагической судьбой. Послания Ивана Грозного - незаменимый исторический источник по эпохе его царствования, значение которого вряд ли до сих пор оценено по достоинству.

Объяснение: