Першою прикордонною сутичкою між Німеччиною та Радянським Союзом стала грандіозна танкова битва в районі міст Луцьк, Дубно, Рівня, Броди, що тривала до 29 червня. В її результаті просування Німеччини було затримано на тиждень, однак втрати Південно-Західного фронту були величезними.
Інша сутичка сталася на радянсько-румунському кордоні. На початку липня 1941 року війська Німеччини, Угорщини та Румунії перейшли в рішучий наступ проти Південного фронту. Уже 8 вересня 1941 року біля Умані були оточені й розгромлені війська Південного фронту. В результаті радянська армія втратила понад 100 тисяч вояків, а німецько, угорсько, румунська армія вийшла до Дніпра на південь від Києва, згодом знищивши повністю Південний фронт.
Також жорсткий бій за Одесу та Київ, в результаті яких ці міста були окуповані Німеччиною ( це найважливіші прикордонні та оборонні бої Червоної армії в 1941 році в Україні ).
Объяснение:
ответ:
объяснение:
ливонская война (1558—1583) велась царством за территории в и выход к морю, чтобы прорвать блокаду со стороны ливонской конфедерации, великого княжества литовского и швеции и установить непосредственное сообщение с европейскими странами.
причины
причиной войны стало стремление московского государства завладеть удобными гаванями на море и установить прямые торговые связи с западной европой.
участники
великое княжество московское, швеция, дания, польско-литовское государство, ливония.
ход войны
к началу войны ливонская конфедерация была ослаблена рядом военных поражений и реформацией. с другой стороны россия набирала силу после побед над казанским и астраханским ханствами и присоединения кабарды.
итоги ливонской войны
в 1582 г. россия заключила ям-запольское перемирие с польшей, уступив ей ливонию в обмен на возвращение захваченных баторием городов (полоцк остался у польши) .
в 1583 г. было заключено плюсское перемирие со швецией. шведы удержали эстляндию и захваченные ими города.
итак, ливонская война закончилась поражением россии, практической потерей ею выхода к морю. борьба за возвращение выхода к побережью стала с этого времени важнейшим направлением российской внешней политики. но окончательным успехом она увенчалась лишь в xviii в. , при петре i.
причины неудачи коренятся, во-первых, в неверной оценке расстановки сил в : начиная войну с ордщном, иван iv не предвидел вмешательства в нее новых соперников, борьба с которыми оказалась россии не под силу. во-вторых, поражение было вызвано ослаблением россии в результате внутренней политики ивана iv, прежде всего - опричнины.
